Тінь перемоги (Тінь перемоги-1)

1.

Повернемося до тих, хто у важку хвилину Жукова не покинув.

Як ми пам'ятаємо, на дачі у невтішного плакси полководця новий 1947 рік зустрічали генерал-лейтенант Тєлєгін з дружиною. Трохи пізніше з'явився генерал-лейтенант Крюков з дружиною Лідією Русланової.

Почнемо з Тєлєгіна Костянтина Федоровича. На війні він був членом Військової ради 1-го Білоруського фронту, потім - Групи радянських окупаційних військ у Німеччині. Щоб було ясніше: член військової ради - це політичний комісар, який приставлений до командувача армії, військового округу, флоту чи фронту, щоб стежити за його поведінкою і доповідати куди слід про прийняті командувачем рішення. В даному випадку командувачем був Жуков, а Тєлєгін був над ним наглядачем по лінії комуністичної партії. Сталося неймовірне: командувач і наглядач здружилися. Жили душа в душу. І все було чудово, але наглядач попався.

Попався генерал-лейтенант Тєлєгін на сущих дрібницях. На дрібниці. Гнав він з окупованої Німеччини в Радянський Союз ешелон з якимсь добром. Родом Костянтин Тєлєгін був з міста Татарськ Новосибірської області. Ось туди ешелон і гнав. Ешелон перехопили. На слідстві бравий генерал пояснив: не собі - землякам, земляки попросили, не міг відмовити. І ще пояснення: прокляті гітлерівці напали на нашу улюблену Батьківщину, розорили її, тепер треба відновлювати.

Тєлєгін розсудив так: якщо скажу, що для себе, вважатимуть мародерством. А якщо скажу, для земляків, то це буде пом'якшувальною обставиною.

Зрозуміло, кожен тягнув з Німеччини, скільки міг: валізами, мішками, ящиками. Хто рангом старший - возами, машинами, літаками, вагонами. Однак не було дозволу вивозити ешелонами.

Ешелонами з Німеччини гнали багато чого. Але тільки централізованим порядком, і тільки на користь держави. І ще: був наказ Сталіна вивозити державне трофейне майно тільки в ті райони Радянського Союзу, які постраждали від війни й окупації. Новосибірська область в розряді постраждалих від війни й окупації не значилася.

Костянтин Тєлєгін порушив накази і розпорядження Сталіна відразу за всіма пунктами. За це був заарештований, розжалуваний, судимий. Термін йому відписали важкий - 25 років. У «Військово-історичному журналі» (1989 № 6) про цей випадок була поміщена велика стаття «Ешелон довжиною у чверть століття». Сенс статті: от гади, сталінські! Ні за що людину посадили! За таку-от дрібницю, і в тюрму! Може, генерал Тєлєгін крав трофейне майно ешелонами, але ж це не доведено! Попався ж він не на багатьох ешелонах, а всього лише на одному! Нелюди сталінські не пошкодували людини! Всього лише за один вкрадений ешелон 25 років дали!