Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
<…> Екіпаж «Айн Софу» — тридцять сім офіцерів, чотириста двадцять вісім унтер-офіцерів, матросів і обслуговуючих осіб. Корабель обладнано унікальними житловими блоками підвищеної комфортності, госпіталем на тисячу місць, двома медико-біологічними лабораторіями, евакуаційними палубами, генераторами сферичного захисного поля, ремонтними заводами. Під час епідемії 403 року лінкор використовували як корабель-евакуатор. На ньому розмістили й доправили на Випереджуючі планети 18 тисяч біженців, врятованих з планети Колумбії, де частина колоністів заразилась смертоносним ксеновірусом. У 411–412 роках «Айн Соф» було тимчасово виведено зі складу Зоряного Флоту й на правах символічної оренди передано науковій експедиції Авреліанського Університету. В якості науково-дослідницького корабля лінкор здійснив автономний рейс до зірки Зармін[72] з метою дослідження перспективної планети земного типу. Під час цієї експедиції «Айн Соф» отримав пошкодження корпусу. Після ремонту його двигуни і супремус модернізували. У 414 році була також модернізована бойова частина лінкора, і він став флагманом Першого флоту <…>
Поселення «Небесна оаза»,
орбіта Землі (0КА01:3),
Сонячна система.
22 октомбрія 416 року Ери Відновлення
У глибині багатоярусного саду в широких, подібних до диванів, плетених кріслах сиділи одягнені в тенісні костюми чоловіки, мешканці комфортних і престижних володінь на житлових терасах орбітального поселення «Небесна оаза». На столиках прислужники з артистичною недбалістю розставили сигарні атрибути, антикварні попільнички, високі бокали й пузаті пляшки з колекційними винами і коньяками. Але зайняті розмовою чоловіки ще не приділили належної уваги цій розкоші. Так само поза їхньою увагою опинилася зграйка танцюристок і танцюристів, які виконували щось давньоєгипетське на березі штучного озера.
Розмова чоловіків вимагала певної сконцентрованості. Люди, які брали в ній участь, не без підстав вважали себе вершителями доль архіпелагу планет, який називався Зоряною Імперією. Серед тутешніх небожителів годі було зустріти представників владних Домів і носіїв гучних титулів. Але й ті, хто мав на рахунках менше за десять мільярдів імперських фунтів, рідко відважувалися купувати нерухомість на прикрашених пальмами й кипарисами палубах «Небесної оази». Проектувальники цього поселення скромно назвали його «селищем клубного типу». А експерти й упорядники рекламних проспектів так і не насмілилися надати йому індекс комфортності. Причиною було те, що комфортність «Небесної оази» виходила за межі всіх можливих індексів.
Серед заможних сибаритів виділявся високий кремезний старий з лев'ячою гривою сивого волосся. Його різкий голос та енергійна жестикуляція змушували навіть танцюристів час від часу придивлятись до того, що діялось у глибині саду. Одна із танцюристок пошепотіла іншій, зовсім юній дівчині: «Доді сьогодні не в гуморі». Та у відповідь зобразила на обличчі переляк, і обидві пирхнули. Тим часом, відповідаючи одному із співрозмовників, сивий велетень мало не перекинув столик з сигарами.
— Є такі межі, - крикнув Доді, — за які нікому заходити не можна!
— Він монарх і суверен, — знизав плечима темношкірий, сухорлявий, подібний до древнього ідола небожитель. — Захотів, наприклад, зробити лягавого намісником Сектора Кастора — і зробив. Це його право.
72
Зармін (2 Гама Лева) — жовта зірка спектрального класу G5, відстань від неї — близько 100 світлових років.