Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

Слід зазначити, що в процесі еволюції засобів вимірювальної, обчислювальної техніки і насамперед професійних персональних ЕОМ спостерігаються досить цікаві парадокси: щоразу, коли з’являються якісно нові ЕОМ, їхні можливості перекривають практичні потреби правоохоронних органів, однак через відносно короткий проміжок часу нові покоління завдань потребують сучасніших ЕОМ. І сьогодні практика вже ставить перед наукою досить складні і надзвичайно актуальні завдання експертних досліджень.

У Національній академії внутрішніх справ спочатку на кафедрі криміналістики, а нині на кафедрі технічних засобів попередження і розкриття злочинів Ю. Бутніком, М. Вертузаєвим, Л. Громовенко, Ю. Жаріковим, М. Салтевським, В. Хахановським, Ю. Ящуринським протягом 30 років здійснюються науково-дослідні і конструкторські роботи зі створення автоматизованої системи експертних досліджень у криміналістиці. Співробітниками академії за названою тематикою захищено дисертації, опубліковано понад сорок наукових праць, розроблено відповідні методики і реалізовано в окремій технології спеціальну автоматизовану систему експертних досліджень. Результати виконаних досліджень у концентрованому вигляді було викладено в науково-практичному посібнику “Судова акустика: теоретичні основи і експертна практика” та ряді інших праць.

Цікаві результати криміналістичного дослідження фонограм мови та ідентифікації особи, яка говорила, отримано в лабораторії судової експертизи Грузії та інституті систем керування АН Грузії. У відділі діалогових систем інституту систем керування за більш як 30 років досліджень накопичено певний досвід у галузі вивчення індивідуальних особливостей голосів і розробки систем автоматичної верифікації та ідентифікації людини, яка говорила, за її усною мовою. Цей досвід, а також результати досліджень у галузі криміналістичної експертизи фонограм мови, які здійснюють у Грузії, Росії, Україні, покладено в основу розробки нової, комплексної методики вивчення фонограми мови з метою встановлення за нею особи, яка говорила.

У ряді зарубіжних країн світу одним з перших методів, що його було застосовано для ототожнення голосу людини, яка говорила, був метод “войспринту” (метод “відбитків голосу”). Незважаючи на скептичні заперечення відомих вчених США в галузі дослідження мови стосовно його використання на практиці, метод “відбитків голосу” був прийнятий на озброєння багатьма штатами і федеральними правовими органами США. Цей метод застосовується також у Канаді, західноєвропейських країнах, а також в Ізраїлі, Японії та ПАР. Слід зазначити, що сьогодні в Україні, Польщі, Росії, Грузії та інших країнах активно здійснюються наукові дослідження, що стосуються проблем судово-фоноскопічної експертизи, її теоретичних і організаційних засад, практичних завдань автоматичної ідентифікації особи, яка говорила, лінгвістичного аналізу фонограм мови, ідентифікації засобів звуко- та відеозапису, а також питання розшифрування текстів, візуалізації сигналограм і організації автоматичного місця експерта та відповідних програмних засобів.