Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг

Вона побачила, як один із захисників кивнув їй, і сподівалася, що вони зрозуміли. Якщо перешкоду натягнути дуже рано, можна зупинити лише тих, хто йде попереду, давши можливість наступним перегрупуватися і уникнути поранень. У цьому випадку захисники міста втратять шанс розбити кінноту. Ніккі ж було потрібно, щоб чоловіки в засідці проявили себе коли більша частина кінноти проїде вперед.

Поглянувши через плече, Ніккі побачила величезних солдатів зі зброєю напоготів, які з гуркотом мчали до цегляних будівель. Більша їх частина вже минула задню частину будівлі, коли раптово на шляху з'явилася перешкода у вигляді гострих залізних шипів. Задні коні, не встигнувши зупинитися, люто врізалися в тварин, що летіли попереду.

Одні вершники з криками падали на землю, інші, перекидаючись летіли через голови своїх коней.

З вікон дощем посипалися стріли — на солдат, які, піднявшись на ноги, намагалися зупинити кінноту, яка все ще рухалася вперед. Вершники, що замикали колону, відчайдушно намагалися уповільнити рух, але стріли вражали їх знову і знову, летячи з усіх боків і невблаганно знаходячи свою мету — і людей і коней. Багато солдатів піднімали руку характерним жестом, щоб захиститися, аж тоді тільки усвідомлюючи, що надто квапилися кинутися в погоню, і не захопили свої щити.

Поки останні з вершників ще продовжували врізатися в утворений затор, Ніккі рушила від розвилки по дорозі вправо. Вершники переслідували її по п'ятах, зайнявши всю широку вулицю.

— Почекайте, поки пройде половина! — Прокричала вона, промчавши повз чоловіків, які переховувалися за високою кам'яною стіною.

Знову зіткнення, жахливі, повні болю і жаху, крики тварин, несподівано зупинених в момент шаленої гонитви. Солдати люто скрикуючи вилітали з сідел. Чоловіки зі списами напереваги вирвалися з-за рогу будинку і понеслися вперед, вражаючи ворогів перш, ніж їм вдалося піднятися на ноги і приготуватися до боротьби. Захисники міста підхоплювали вилетілі на землю сокири, мечі, ціпи, використовуючи проти імперців їх же зброю.

Частина двічі обдуреної кінноти тепер не мала наміру опинитися обдуреною знову і відокремившись від головної колони повернула в провулок наліво. Інша частина повернула у вузьку вуличку направо.

Не встигли вершники, летячі далі за нею, пробігтити і кількох кроків як у них не залишалося ні найменшого шансу перервати свій рух, коли Ніккі минула третій бар'єр гострих шипів. Знову почалося стовпотворіння. Позаду неї коні врізалися в гострі шипи. Провулки наповнилися жахливими криками тварин, що застрягли на залізних шипах, вони повністю заблокували прохід для тих, хто рухався слідом. Кричали також вершники, яких жорстоко добивали захисники міста. Одночасно група, що повернула вправо, опинилася в такій же залізній пастці. Ворог застряг у вузькій вулиці серед цегляних будівель, немов у непрохідній гірській ущелині.