Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Щоденник Лоли - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Щоденник Лоли

Электронная книга - «Щоденник Лоли». Краткое содержание книги:

Привіт! Мене звати Лола. Лола Гавриленко. Я навчаюся у школі — в тій самій, про яку навіть зняли серіал «#Школа», знаєш? У мене є свій крутий влог і сотні тисяч фоловерів, які стежать за всім, що відбувається у моєму житті. А відбувається в мене справді купа всього – я майстриня потрапляти у різні халепи й знаходити нові теми для відосів! Але іноді… іноді так хочеться поділитися з кимось тим, що мені болить, що мене хвилює і що радує... Відкрити комусь себе справжню… І цей хтось — мій щоденник. Йому я довіряю все найпотаємніше, найінтимніше та найособистіше — чого ніхто-більше-не-знає!.. І саме тому — тобі сюди зась! Це ПРИВАТНА ТЕРИТОРІЯ! Тож іди краще дивися мій влог, а від щоденника — руки геть: інакше я тебе знищу! Слово Лоли.
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 63
Перейти на страницу:

Взагалі-то я правильно сказала спочатку: Христя дурепа. І її шмотки смердять секондом. Хоч би випрала чи що! Можна оцтом, якщо вдома не водиться щось нормальне.

А Христя така: «Зате мій одяг нормально на мені сидить, а не висить, як на вас — швабрах!» Звісно, я не могла на таке змовчати!

Сказала, що можу зняти відос із нею в головній ролі. Буде майстер-клас «Як скласти три модні луки за 100 гривень». Це буде бомба! Може, якось простежити за нею на секонді?

А потім… потім я сказала, що, звісно, ТАКІ батьки не можуть купити їй нічого нормального… І вона тоді розпла­калася… і втекла. Не знаю, чи хотіла я цього… так вийшло…

15 жовтня

Закінчився мій челендж «Тиждень без підборів».

Тепер у мене купа дармового модного взуття, але я не збираюся його ніде носити. Ну, хіба десь біля дому. Таке взуття геть не сексуальне… Почуваюся лузеркою. Усі кажуть, що краса вимагає жертв. Якщо хочеш підчепити крутого мужика з баблом і статусом, носи підбори чимраніше.

Купа блогерок рекламує взуття на низькій підошві, але в нас у школі всі старшокласниці ходять на підборах. І навіть училки! Думаю, їм ноги відпадають. Усе-таки вік: більшості з них за тридцять уже, а там і до пенсії рукою подати.

Якщо я не ходитиму на підборах, то буду білою вороною. Або як задрипанка якась. Ненавиджу таких. Перші думають, що кращі за решту. Другі просто непопулярні.

З Аською і Наткою вийшов просто-таки епік-фейл! Підбила їх узяти участь у моєму челенджі (Ната зразу повийожувалася, що це «виклик» із англійської, типу я сама не можу загуглити — кеп!). Тут прикол: дівчата купили собі по парі ОДНАКОВИХ лоферів! Золотистих, капець! Хоч би луки звірили — життя їх нічому не вчить! :) (Мені прислали рожеві, класнючі, якщо що.) Так ось. Вони посварилися, бо Ася хотіла, щоб Ната віддала свої назад. Бо типу в Асі нога «нестандартна», і це єдине, що їй підійшло. Попелюшка наша! А Ната вперлася, що вона перша купила.

Я сфоткала їх у цих золотистих лоферах і запостила в себе на сторінці. Це був хайп! Тисячі лайків, сотні перепостів і коментів — це ВОНО! Саме те, чого бракувало моєму блогу. Це «С» — скандал! Але дівчата тупо образилися на мене й поздавали своє взуття назад. А його не прийняли, бо вони обидві якось умудрилися стерти хто носаки, хто п’ятку. Ну, і продавці поржали, бо вони бачили блог, і дівчата ж обидві купили в їхньому магазі й разом прийшли здавати. Помирилися типу, щоб тикнути мені носом у мій пост?

Фоловерів зате тепер додалося — тисячі! Треба ще щось придумати такого плану. Лимони запхати за щоки чи що? Десь бачила у ютубі, як чувак запхав у рота лампочку. Думаю, це було дуже ТУПО і на камеру виглядало фігово. Доб­ре, що чувак іще не знав про ртутні лампочки. А от влог із зефірками прикольний. Треба собі таке позичити. Це ж нормально, коли блогери позичають одне в одного?

20 жовтня

Поки Паша морозиться від мене, я придумала, як розважитися. Познайомилася зі старшим хлопцем. Студент, йому вже 19. Завела малих у садочок, а він там курив біля воріт. Я його одразу помітила — симпатичний такий! Дорослий і дуже стильно вдягнутий. Паша, звісно, теж симпатичний і стильний, але… Паші всього 14. Тобто буде скоро 15, але він усе одно ще такий малий… Ніяк не може зрозуміти, що мені потрібно!

Його звуть Марк. Уперше зустрічаю людину з таким іменем. М-марк. Звучить, як музика. Дуже солідно. М-марк і Ло-ла. Ло-лі-та. Чому мене ніхто не називає Лолітою? Тільки вчителі. Ло-лі-та теж гарно звучить, як ноти.

Я сказала, звісно, що не знайомлюся на вулиці. Але М-марк запропонував зайти в кафе. Мабуть, він подумав, що я теж студентка. Блін, і він же бачив мене з малими!!! А якщо він вирішив, що я МОЛОДА МАМА?!!! Тому я зразу сказала, що це мої брати й сестра. А що мені треба у школу, не сказала. Він пригостив мене кавою з кавомашини і запропонував покурити. Я погодилася, хоч після того випадку з Олею не курю. Сильно не затягувалася. Він чомусь розсміявся й забрав цигарку, а я відібрала її назад і на зло йому докурила.

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 63
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)