Там, у темній річці
- Автор: Сеттерфилд Диана
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-8182-0
- Переводчик: Дар'я Москвітіна
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Там, у темній річці». Краткое содержание книги:
Через деякий час за нею почали приходити люди, які вважали її втраченою сестрою чи викраденою донькою. Ніхто з них насправді не знав, хто ця дитина. То для чого ж вона була їм так потрібна? Із кожним днем таємниця лише поглиблювалася. Німа дівчинка перевернула своєю з'явою життя місцевих мешканців. Звідки вона взялася? Кому належить? І чи знає вона сама, ким є насправді?..
Пияки почали розмову, підбираючи слова, щоб перетворити нічну пригоду на історію.
— Коли я помітив його там, біля дверей, то був вражений. Ні, приголомшений. От саме так я й почувався. Приголомшеним!
— Я був шокований.
— І я. Я був приголомшений і шокований. А ти?
Вони колекціонували слова так само, як гравійники видобували закамянілості. Їхні вуха завжди були нашорошені у пошуках рідкісних, незвичайних, унікальних слів.
— Гадаю, я остовпів.
Вони спробували це слово на смак, зважили його на язиках. Наче нічогеньке. І захоплено закивали.
Один із них був новеньким у «Лебеді» й новачком в оповідацтві. Він досі освоювався у товаристві.
— Як щодо ошелешений? Можна так сказати?
— Чом би й ні? — підбадьорили вони його. — Кажи «ошелешений», твоя воля.
Повернувся Бешант-човняр. Човен також міг розповісти історію, і він пішов подивитися, що той міг йому розказати. Усі в шинку обернулися до нього, щоб послухати.
— Він отам, — доповів Бешант. — Уся обшивка розтрощена. Напоровся на щось жахливе і набрав води. Він наполовину затоплений. Я витяг човен на берег і перевернув, але його не врятувати. З ним покінчено.
— Як думаєш, що з ним сталося? Врізався в причал?
Бешант поважно похитав головою.
— Щось упало на човен і розбило його. Щось зверху.
Він підняв руку й міцно вдарив нею об іншу, щоб продемонструвати.
— То не причал, інакше пробоїна була б збоку.
Тепер пияки заходились обговорювати річку — вгору й униз течією, фарлонг[3] за фарлонгом, міст за мостом, приписуючи провину за ушкодження чоловіка та човна кожному небезпечному місцю. Усі тією чи іншою мірою були річниками — якщо не за професією, то бодай завдяки тривалій близькості, — і кожен мав що сказати, коли намагалися з'ясувати, що сталося. Подумки вони розтрощили човника об кожен мол і кожну пристань, об кожен міст і кожне млинове колесо, вгору й униз течією — але всі помилялися. І тут вони згадали про Греблю Диявола.
Гребля була побудована з вертикальних ясеневих підпор, розташованих на однаковій відстані поперек річки, а між ними простягалися колоди, утворюючи щось на кшталт стін, які можна піднімати й опускати, залежно від течії. Традиційно люди виходили з човнів і тягнули їх угору по схилу, насипаному саме для того, щоб обійти греблю і повернутися на воду на іншому боці. На березі стояв шинок, тож практично завжди можна було розраховувати на чиюсь допомогу в обмін на випивку. Та інколи, коли заслони підняті, а човен повороткий, коли річка спокійна, а гребець — досвідчений, тоді можна зекономити собі трохи часу та поплисти навпростець. Треба було ретельно вирівнювати човен, не давати йому нахилятися, відтак прибрати весла, щоб не пошкодити їх об опори, а також, якщо рівень води в річці високий, доводилося нагнутися або плюхнутися на спину в човні, щоб не вдаритися головою об поперечину греблі.
Вони прикинули це щодо зросту чоловіка. Потім проміряли з урахуванням човна.
— То це було там? — спитав Джо. — Це на Греблі Диявола з ним сталася халепа?
Бешант узяв із невеличкої купки шматочок деревини завбільшки з сірник. Він був твердий і чорний — найбільша заноза, яку Рита витягла з лоба пораненого чоловіка. Попробував її кінчиком пальця, відчув, що деревина тверда, попри тривалий контакт із водою. Скоріш за все, ясень, а гребля й була побудована з ясеня.
— Гадаю, так.
— Я сам не раз проходив Греблю Диявола, — сказав фермерський наймит. — Думаю, ти теж?
Човняр кивнув.
— Якщо річка була в настрої й давала мені дозвіл, то так.
— А вночі спробував би?
— Ризикувати життям, щоб вигадати декілька секунд? Я не такий дурень.
Усі відчули задоволення від того, що хоча б одне питання нічної історії було з'ясоване.
— Та все-таки, — продовжував розмірковувати Джо, — навіть якщо він втрапив у халепу на Греблі Диявола, як йому вдалося звідти дістатися сюди?
Зав'язалось одразу декілька розмов, у яких висували теорію за теорією, розглядали і визнавали непереконливою. Припустімо, він гріб увесь час після нещасного випадку… З такими ушкодженнями? Ні! Тоді припустімо, що він дрейфував, лежачи на дні човна, перебуваючи між життям і смертю, аж поки в Редкоті не прийшов до тями… Дрейфував? У такому роздовбаному човні? Якось долав у темряві перешкоди, і до того ж вода постійно захлюпувала в човен? Ні!
3
Фарлонг — англійська одиниця виміру відстані, дорівнює 1/8 милі або 201 метр.