Мовчання ягнят
- Автор: Харрис Томас
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб семейного досуга
- ISBN: 978-617-12-1591-7, 9786171215900
- Переводчик: Анастасия Рогоза
- Жанр: Полицейские детективы
Электронная книга - «Мовчання ягнят». Краткое содержание книги:
– Офіцере Старлінг.
Він устав із ліжка й гукав до неї, поки Кларіс ішла коридором. Вона рилася в сумочці в пошуках серветок.
– Офіцере Старлінг, – прозвучало позаду.
Тепер вона віднайшла холодне поруччя самоконтролю й упевнено просувалася до воріт.
– Офіцере Старлінг, – у голосі Лектера пролунала нова нотка.
Старлінг зупинилася. Господи Боже, невже я так сильно цього хочу? Міґґс щось сичав, але вона не слухала.
Вона знову опинилася перед камерою Лектера й побачила рідкісне видовище, коли доктор виявляв хвилювання. Вона знала, що він відчуває запах сперми. Він чув усі запахи.
– Я б у жодному разі не допустив, щоб із вами таке сталося. Мені нестерпні грубощі.
Буцімто скоєні вбивства очистили його від побічної брутальності. А може, як подумалося Старлінг, його розбуркала нагода побачити на ній таку особливу мітку. Вона не могла його розгадати. Іскри в очах Лектера полетіли в пітьму зіниць, наче світляки майнули вглиб печери.
Хоч би що то було, користуйся нагодою, Господи!
Вона підняла валізу:
– Будь ласка, зробіть це для мене.
Можливо, вона запізнилася. Лектер знову заспокоївся.
– Ні. Але ви радітимете, що завітали до мене. Я подарую вам дещо інше. Подарую вам те, що ви любите понад усе, Кларіс Старлінг.
– І що ж це, докторе Лектер?
– Підвищення, звісна річ. Як ідеально все склалося – я дуже задоволений. Мене надихнув Валентинів день.
Усмішка, повна білих зубів, могла з’явитися з будь-якої причини. Він говорив так тихо, що Кларіс ледве розбирала слова.
– Шукайте свою валентинку в машині Распейла. Ви мене чуєте? Шукайте валентинку в машині Распейла. А тепер вам час іти. Не думаю, що Міґґс так швидко впорається вдруге, дарма що божевільний, так?
Розділ 4
Кларіс Старлінг була схвильована, виснажена, бігла, хоч за нею ніхто не гнався. Деякі припущення, що висловив про неї Лектер, були правдою, деякі були тільки відлунням правди. На кілька секунд їй здалося, що в голову ввірвалася чужа свідомість і поскидала з поличок речі, наче ведмідь у лісовій хатинці.
Їй стало гидко від слів, які він сказав про її матір, але гніву треба було позбутися. Робота є робота.
Кларіс сиділа в своєму старому «пінто»[28] через дорогу від лікарні й глибоко дихала. Коли шибки запітніли, їй вдалося усамітнитися від перехожих.
Распейл. Кларіс пригадалося це ім’я. Він був пацієнтом Лектера й однією з його жертв. У Старлінг був лише один вечір, щоб ознайомитися з матеріалами в справі Лектера. Папка виявилася товстою, а Распейл – однією з численних жертв. Треба перечитати деталі.
Старлінг кортіло поспішати, але вона розуміла, що нагальність існує тільки в її уяві. Справу Распейла було закрито багато років тому. Наразі нікому нічого не загрожувало. У неї був час. Краще дізнатися більше інформації та спитати поради перед тим, як рухатися далі.
Кроуфорд міг відібрати в неї справу й передати комусь іншому. Тому треба користатися нагодою.
Кларіс спробувала подзвонити йому з телефонної буди, але її повідомили, що Кроуфорд шапкує перед комісією з питань розподілу бюджетних коштів щодо фінансування міністерства юстиції.
Вона могла б дізнатися деталі справи від Балтиморського поліцейського відділку, у секції карного розшуку, але вбивство не вважається федеральним злочином, і Старлінг розуміла, що в неї одразу відберуть цю справу, жодних сумнівів.
Вона рушила назад до Куантіко, до відділу поведінкової психології з його затишними шторами в коричневу клітинку та сірими папками, сповненими пекла. Вона просиділа там до вечора, коли вже пішов останній секретар, і все прокручувала Лектерові мікрофільми. Старий норовистий зчитувач сяяв у темній кімнаті, наче гелловінський гарбуз, слова й негативи фотографій вирували на напруженому обличчі Кларіс.
Распейл, Бенджамін Рене, білий чоловік, 46 років, перша флейта Балтиморського філармонічного оркестру. Він був пацієнтом у психіатричній практиці доктора Ганнібала Лектера.
Двадцять другого березня 1975 року він не з’явився на концерт у Балтиморі. Двадцять п’ятого березня знайшли його тіло – він сидів на лаві в маленькій заміській церкві поблизу Фоллз-Черч, штат Вірджинія, в самій білій краватці та смокінгу. Розтин показав, що серце Распейла проштрикнули й у нього бракує тимусу та панкреасу.
Кларіс Старлінг, яка з дитинства дізналася про м’ясопереробку набагато більше, ніж їй того хотілося, розпізнала в зниклих нутрощах вóлову та підшлункову залози.
28
«Ford Pinto» – марка компактного легкового автомобіля.