Час Великої Гри. Фантоми 2079 року. Книга друга
- Автор: Щербак Юрий Николаевич
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: "Ярославів Вал"
- ISBN: 978-617-605-003-2
- Жанр: Детективная фантастика
Электронная книга - «Час Великої Гри. Фантоми 2079 року. Книга друга». Краткое содержание книги:
У центрі роману «Час Великої Гри» — драматична доля головного героя, генерала української розвідки Ігоря Гайдука. Діючи в період Великої Темряви та після її закінчення, беручи участь у жорстокій політичній боротьбі, наражаючись на смертельний ризик, генерал Гайдук приймає доленосне рішення…
Роман «Час Великої Гри» продовжує стильову лінію «Часу смертохристів» — поєднання магічного реалізму з гротеском, включно з «міфологічними» сценами за участю Христа і Сатани.
60
Індіра Голембієвська, голова сенату України-Руси, яка очолила спеціальну слідчу комісію з розслідування трагічних подій 5–6 квітня, запросила до себе Гайдука. Сенат тимчасово розмістився в круглій будівлі колишнього кінотеатру «Панорама», що стояв на гребені Печерської гори, неподалік від Могили невідомого солдата. Київські гострослови швидко назвали цю бетонну споруду «Сенорамою». Цю будівлю охороняли солдати-індійці в чалмах; завдяки темній шкірі, вони не виглядали такими блідими й знекровленими, як українські вояки. Гайдука зустрів ад'ютант Індіри — бригадний генерал Раджив Лал і привітав, притупнувши тричі ногою, наче вишколений офіцер британської армії.
— Sir, — генерал приклав до кашкета вивернуту назовні долоню. — Her Excellency, Miss Indira has the pleasure to invite you with my assistance.
— My pleasure, general, — усміхаючись, відповів Гайдук. Йому симпатичний був цей смаглявий молодий генерал, якого так прикрашала сліпуча білозуба усмішка. Ходили чутки, що він дальній родич Індіри. Лал у часи гетьмана був військовим помічником Голембієвської, підполковником українського війська; задовго до вторгнення Чорної Орди він зник; виявилося, що півтора року навчався в Індійській військовій академії в Дегра-Дун і повернувся звідти у ранзі бригадного генерала.
Раджив Лал провів Гайдука до офісу Голембієвської — там сиділо кілька офіцерів, які привітали гостя, ставши по стійці струнко. Генерал відкрив двері кабінету, і Гайдук ступив усередину. Це була розкішно обставлена велика зала: стіни — темно-зеленого кольору, на вікнах, що виходили на Дніпро, — важкі темно-фіолетові портьєри; до письмового столу, за яким сиділа хазяйка кабінету, був приставлений полірований, горіхового дерева стіл для нарад, навколо якого — стільці з темно-зеленою оббивкою і високими спинками. Над робочим столом Індіри висів фотопортрет напівголої людини: Махатма Ганді.
Індіра вийшла з-за столу й, підійшовши до Гайдука, обійняла й поцілувала двічі, залишивши ніжний аромат не відомих йому парфумів. Була у вишиваній полтавській сорочці, яка підкреслювала звабливу велич її грудей, та чорно-червоній плахті.
— Нарешті ми зустрілися, — сказала вона, все ще тримаючи його за плечі. — Пам'ятаєте, генерале, як ми домовлялися про зустріч на вечері у гетьмана?
— Пам'ятаю… хоча здається, це було в якомусь іншому світі… І в іншому часі.
— Сідайте, — вона вказала йому стілець, а сама сіла навпроти нього за столом засідань. Її чорне, густе волосся, що важкою хвилею спадало на плечі, виблискуючи шовково і молодо, свідчило про могутню життєву силу Індіри; лише спереду, над чолом, біліло пасмо сивого волосся — наче старість проривалася крізь усі загорожі, нагадуючи про свою майбутню перемогу. Але поки що чорно-карі очі Інді виблискували молодо, а низький тембр її голосу, як і раніше, невідомо чому збуджував чоловічу уяву.
— Я прочитала вашу доповідну про трагедію на Банковій, — поглянула Голембієвська на прозорий екран лептопа, що, здавалося, висів перед нею в повітрі, кидаючи блакитний слабкий відсвіт на її обличчя. — Вона здалася мені правдивою, щирою і переконливою. Щодо застосування вогнеметів Чаленком у мене є запитання. Але за нього горою стоять Богошитська і Воля — і я тут безсила.
Гайдук знизав плечима.
— Я не маю права коментувати.
— Звісно. Але в мене склалося враження, що дві спецслужби діють незлагоджено, різними методами. І це неприпустимо. Тим більше, як стало відомо комісії, ЦУК Чаленка мав інформаторів серед червоно-чорних і мав знати про підготовку акції слизовиків КОМАН. Вас і РОК взагалі не треба було втягувати в цю історію. Чаленко мав запобігти шантажу. Більше того, моя служба безпеки твердить, що Чаленко ніби навіть спонукав слизовиків до цього. Але це треба перевірити.
— Для чого йому це потрібно?
— Для маленької перемоги перед виборами. Спеціально обраний час, коли президента нема. Але щось пішло не так, вийшло з-під контролю. І тоді викликають вас.
Вона уважно подивилась на Гайдука, ніби оцінюючи його реакцію. Він промовчав.
— Це, звичайно, версія, — продовжила вона після паузи. — Але вкладається в певну схему.
Один з помічників Індіри приніс міцний чай, окремо — невеличкі порцелянові дзбанки з молоком і вазочку з печивом. Голембієвська влила молоко до чашки з чаєм, з чого вийшла рідина світло-кремового кольору.