Темна вежа. Темна вежа VII
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #7
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-1164-6
- Переводчик: Олена Любенко
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Темна вежа. Темна вежа VII». Краткое содержание книги:
23. Ви зупиняєтеся біля перевернутої машини на дорозі, якою рідко користуються автомобілісти. У машині застряг Юнак, який благає вас про допомогу. Ви запитуєте: «Юначе, ви поранені?», на що він відповідає: «Наче ні!» А на узбіччі лежить Сумка з Грішми. Ви:
а) врятуєте Юнака і віддасте йому ті Гроші;
б) врятуєте Юнака, але наполягатимете при цьому, що Гроші слід віднести в місцеву Поліцію;
в) підберете Гроші й поїдете собі, цілковито впевнені, що Юнака врешті-решт врятує хтось інший, хоч цією дорогою рідко користуються;
г) жодне з переліку.
Якби то був тест для вступу на роботу до поліції Сакраменто, Тед би зі спокійною душею обвів «б». Може, він і мандрівний роботяга, але його мама не дурних виховувала, і на тому спасибі. Та й за більшості обставин той вибір був би правильним — вибір бережених, безпечний вибір. А на крайній випадок є варіант «г»: «Чорт його маму знає, що воно таке, але принаймні я чесно кажу, що не тямлю, про що йдеться».
Тед обводить «в», але не тому, що він би так вчинив у тій ситуації. Сам він більше схиляється до відповіді «а», за умови, що він розпитав би в юнака, звідки грошва. І якщо тільки здобич не отримано методом тортур (а про таке він би знав, чи не так, хай би там що наплів йому «Юнак»), авжеж, ось ваші гроші, Vaya соп Dios.[61]А чому? Та тому, що Тед Бротіґен, в принципі, вважає, що власник покинутої цукерні мав рацію: «ВОНЕ ВБЕВАЮТЬ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ».
Але він обводить «в» і вже за п’ять днів опиняється у приймальні збанкрутілої танцювальної студії в Сан-Франциско (квитки на поїзд із Сакраменто йому попередньо оплатили) разом з трьома іншими чоловіками й похмурою дівчинкою-підлітком (як пізніше виявиться, то Таня Лідс із Брайса, штат Колорадо). Це краще, ніж чотириста осіб, які прийшли на тестування до спортзалу, приваблені оголошенням, що обіцяло райське життя. Здебільшого то були козли. А тут зібралося четверо овець. Один відсоток. Але навіть це, як з часом дізнається Бротіґен, надзвичайно великий улов.
Врешті-решт його проводять до кабінету з написом «СЛУЖБОВЕ ПРИМІЩЕННЯ». У кабінеті тісно від запорошеного балетного реквізиту. На складаному стільчику сидить чоловік у коричневому костюмі, широкоплечий і з суворими рисами обличчя, у комічному оточенні тонких рожевих балетних пачок. «Ото вже жаба в чарівному саду», — думає Тед.
Спираючись руками на широчезні стегна, чоловік нахиляється вперед.
— Містере Бротіґен, — каже він, — може, я і жаба, але ця жаба може запропонувати вам роботу вашої мрії. Або попрощатися з вами, потиснувши руку й подякувавши щиро. Все залежить від вашої відповіді на одне питання. Точніше, питання на питання.
Чоловік (як виявиться, звуть його Френк Армітейдж) простягає Теду аркуш паперу. На ньому збільшеним шрифтом Питання 23, про Юнака і Сумку з Грішми.
— Ви обвели «в», — каже Френк Армітейдж. — А тепер, одразу, без найменших роздумів, скажіть, чому ви це зробили.
— Бо ви цього хотіли, — відповідає Тед одразу без найменших роздумів.
— А звідки ви знали?
— Бо я телепат, — каже Тед. — Якраз той, кого ви шукаєте. — Він намагається зберігати незворушність, і, на його думку, йому непогано це вдається, але в душі в нього все співає від радості й величезного полегшення. Через те, що він знайшов собі роботу? Ні. Бо невдовзі йому зроблять пропозицію, порівняно з якою блякнуть навіть призи в телеіграх? Ні.
Все тому, що комусь нарешті знадобився його дар.
Все тому, що нарешті він комусь потрібен.
Робота виявилася ще одним безплатним сиром, але Бротіґен був досить відвертий у своїх магнітофонних мемуарах, щоб визнати, що погодився б на неї, навіть якби знав правду.
— Бо талант не може мовчати, він просто не вміє мовчати, — сказав Тед. — Байдуже, який це хист: ламати сейфи, читати думки чи ділити десятизначні цифри в думці, — він волає, вимагаючи застосування. Він ніколи не замовкає. Він розбудить вас посеред ночі, коли ви такі змучені, що понад усе на світі хочете спати, і закричить: «Використай мене, використай, використай! Мені остогидло просто сидіти! Використай мене, мудак кінчений, використай!»
Джейк не втримався від підліткового реготу. Потім засоромився і прикрив рота долонею, але сміятися не перестав. Юк подивився на нього знизу вгору чорними очиськами з золотими обручками-обідцями, паща в нього розтяглася до вух.
61
Ідіть з Богом! (ісп.)