Мáліна
- Автор: Бахман Ингеборг
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Год: ВНТЛ-Класика
- ISBN: 966-7493-43-1
- Переводчик: Лариса Цибенко
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Мáліна». Краткое содержание книги:
Вельмишановний і дорогий пане докторе Ріхтер,
Ніхто, окрім Вас, не знатиме краще, що я змушена, з огляду на різні обставини, оформити заповіт. Заповіти, цвинтарі, остання воля, у кожному разі вже з давніх-давен вселяли в мене найбільший жах, заповіти, напевно, взагалі не потрібні нікому. Однак я звертаюсь сьогодні до Вас, бо Ви, як юрист, напевно зможете зрозуміти мою не з’ясовану ситуацію, яка навряд чи якось може бути з’ясована, та довести все до ладу, якого я дуже прагну. Усі мої особисті, мої найприватніші речі мають бути передані певній особі, ім’я якої вкажу на окремому аркуші. Переді мною постає ще й інше питання, стосовно паперів. На цих паперових аркушах щось написано, але це, в усякому разі, не цінні папери, цінних паперів я ніколи не мала. Однак для мене дуже важливо, щоб ці папери передали тільки панові Маліні, з яким Ви, наскільки мені відомо, одного разу мали нагоду зустрітись, під час Вашого дуже короткого перебування у Відні. Однак не пригадую точно, я можу тут помилитися, в усякому випадку, на всякий випадок, називаю Вам це ім’я…
Любий докторе Ріхтер,
охоплена страхом панічним пишу Вам сьогодні в шаленому поспіхові, я зовсім не в змозі висловити хоча б одну ясну думку, але хто хоч раз зміг висловити ясну думку? Моя ситуація стала цілком нестерпною, може, зрештою, вона завжди такою була. Нарешті, однак, я хотіла б іще зауважити: Це не був пан Маліна, не був це й Іван, ім’я, яке Вам нічого не каже. Поясню Вам пізніше, як він пов’язаний із моїм життям. Що буде далі з речами, які належать мені, для мене сьогодні вже не має жодного значення.
Вельмишановний і дорогий пане Ріхтер,
може, очікую від Вас надто багато, але пишу Вам охоплена страхом панічним і в шаленому поспіху. Чи можете Ви, юрист такої високої кваліфікації в галузі права, підказати, як укласти мені заповіт, щоб він мав чинність? На жаль, цього я не знаю, однак, з огляду на різні причини, змушена…
Прошу Вас відповісти мені відразу, якщо це можливо, відразу, як отримаєте мого листа!
Відень….
Незнайома.
У Маліни — вільний день, я б краще провела цей день сама, проте Маліну неможливо переконати вийти із дому, хоча поміж нами затаїлося щось вороже. Починається з того, що він роздратований і голодний, їмо ми раніше, ніж звично, я запалюю свічку, яка звикло горить лише для Івана. Мені здається, що стіл відповідно накритий, однак на ньому тільки холодні закуски, про хліб я, на жаль, забула. Хоча Маліна нічого не каже, та я знаю, що в нього на думці.
392
…в останньому місці перебування Ґойї… — Ґойя-і-Люсьєнтес, Франческо Хосе де (1746–1828) — славетний іспанський художник, графік. В останній період творчості малював похмурі, сповнені примарної фантастики картини в сіро-чорних, тужливо-блакитних та зелених тонах, темою яких нераз була божевільня. У романі йдеться про «чорні» картини Ґойї, які він у 1819–1823 рр. намалював на стінах двох кімнат свого будинку «Quinta del Sordo» («Будинок глухого»): «Сатурн заковтує одного зі своїх синів», «Пес», «Юдітта Голоферн», «Козел» та інші.
393
Ми задоволені, я людина, я зробив цю карикатуру (італ.).
394
…siam contenti, sono un uomo, ho fatto questa caricatura… — Цитата не відома.
395
Я Бог (італ.).