Український патріот з династії Габсбургів

Ваша Цісарська Високість можуть мені вірити, що я поділяю сподівання Вашої Цісарської Високості щодо щасливого вирішення українського питання в Австрії — однак за умови, що певна персона буде мовчати. Якщо ж українському суспільству здаватиметься, що у наміри уряду не входить вирішення українського питання, то лише через цей факт, чого я найбільше побоююсь, у народу може увірватися терпець.

З приводу попереднього стану бюджету я також хочу висловитись в парламенті мабуть у п’ятницю чи суботу та представити цю промову на розгляд Вашій Цісарській Високості у письмовому вигляді.

Якщо Ваша Цісарська Високість проводитиме порівняння між українською заявою, українськими промовами (Романчук-Петрушевич) та з промовами поляків, чехів та югославів, тоді повинні Ваша Цісарська Високість так само як і я, Ваш покірний слуга, не без здивування спитати чому ж уряд не відповів на простягнуту руку України, коли вона просила залишитися в Австрії та під її патронатом. Цю перепону я знаю: через страх перед поляками українцям ще не було сказано жодного доброзичливого слова, і за це нам може дорого воздатися!

Остання аудієнція українських депутатів з Галичини у Його Величності була доволі короткою, і Його Величність поставився до українських побажань набагато стриманіше, ніж під час аудієнції із колегами Левицьким та Романчуком. Прем’єр-міністр повідомив мені, що Його Величність також має намір викликати мене до себе — але до сьогодні я цього запрошення ще не отримав, що мене зовсім не дивує, тому що я напевне знаю, що минулого тижня увесь його час був розписаний по хвилинах. Що найбільше дивує, так це та працьовитість, на яку здатний Цісар — не враховуючи мене та українців із схожим способом мислення, яких переповнює довіра до намірів Його Величності, Цісареві, на щастя, все ще довіряють у інших українських колах. Але ця заява уряду вимальовує картину слабкості та відсутності послідовності. А для задоволення українців в Австрії потребується саме мужність, але граф Клам жодного разу не знайшов сміливих слів, і ще важче дочекатися від нього якихось мужніх дій.