Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості

Наприклад, у Чикаго така спілка існує уже багато років. Група почала із запитань на кшталт: «Чи зможу я колись знову писати?», «Я хотіла б покращити свої навички, проте мені страшно», «Мені дуже хочеться стати продюсером» і «Я дуже хочу написати п’єсу».

Минули роки, спілка залишилася незмінною, проте запитання звучать уже зовсім інші: «Хто організовує вечірку на честь того, що Джинні номінували на премію „Еммі“?» або «Чи варто Пем ставити свою третю п’єсу у співпраці з тим самим театром?».

Нам, творчим людям, необхідно підбадьорювати одне одного. Саме такою була моя мета, коли я писала книжку «Шлях митця», і саме тому я викладаю однойменний курс. Сподіваюся, вашою метою стане підтримувати і мрії одне одного, і свої. Творчі ідеї — це наче діти нашої уяви. Як і всі діти, вони повинні народитися, а такі пологи — процес водночас і особистий, і колективний.

Нещодавно я мала честь «приймати пологи» у власній творчій спілці, де народжувалася нова книжка. Моя подруга Соня Сокет, талановитий медіум та педагог, змогла перетворити багато років досвіду у безцінну книжку «Екстрасенсорний шлях». Оскільки ми були подругами, вона надсилала мені книжку факсом — уривок за уривком. Я надсилала їй факси у відповідь, вірячи у неї, коли їй, як і усім митцям, було важко повірити у себе.

Привчена з дитинства, як і багато з нас, ховати своє творче світло подалі від людських очей, щоб не послабити світло інших, Соня, долаючи перешкоди на шляху до творчого відновлення, спочатку переживала неабиякі сумніви і страх, а потім її переповнювала все глибша і глибша віра.