Ерагон. Найстарший

На порозі постала розпатлана й сонна чаклунка Тріанна.

— Ви кликали мене, пані? — чемно вклонилась вона.

— Так, — сідаючи в крісло, мовила Насуада й уважно оглянула чаклунку з голови до ніг. — Тобі відоме найперше правило магії?

— Хай що б ти робив за допомогою магії, це відбере стільки ж сили, якби ти робив те саме без її допомоги, — спохмурніла Тріанна.

— А те, що можна зробити, — поцікавилась обережно Насуада, — обмежується лише твоєю вправністю й знанням прадавньої мови?

— Цю думку критикують, але загалом усе вірно, — здивовано глянула на неї співрозмовниця. — А чому ви питаєте? Це ж основні засади магії, які мають бути вам відомі.

— Так, вони мені відомі, — погодилась Насуада, вказуючи їй на зіпсовану сукню. — Тому зараз же, скориставшись своїми знаннями, віднови мені мереживо.

— Ду Врангр Гата має більш важливі справи, аніж кроїти вам нове вбрання, — зневажливо скривилась Тріанна. — Наше мистецтво не для королівських примх. Гадаю, ви знайдете собі вправних майстринь, які…

— Ану цить мені! — раптом гримнула Насуада. — Бачу, вас усіх треба ще вчити! Можливо, я й молода, але не дитина, щоб хтось нехтував моїми наказами! Я кажу про мереживо, тому що завдяки цьому ми зможемо підтримати варденів, розумієш? Вони будуть торгувати цим дорогим крамом по всій Імперії. Люди Галбаторікса самі віддаватимуть нам свої гроші!

— Але ж це смішно, — заперечила Тріанна, зиркнувши на Фарику, яка тихо вигулькнула з-за дверей. — Ви не зможете оплачувати війну мереживом!

— Чому це? — звела брови дівчина. — Жінки, які мріють про нього, одразу ж кинуться купувати. Кожна селянка, бажаючи виглядати заможною, захоче придбати собі наше мереживо. Навіть купці та дворяни! А знаєш, чому? Тому що воно буде краще за сплетене людськими руками! Так ми швидко розбагатіємо, і навіть гноми нам заздритимуть! Якщо, звісно, тобі під силу таке завдання.

— Ви сумніваєтесь? — струснула своїми патлами чаклунка.

— Тоді зроби це!

Тріанна схопила зіпсовану сукню й почала уважно її розглядати.

— Гадаю, це можливо, — нарешті пробурмотіла вона, — але треба все обмізкувати як слід.

— Ні, зроби це негайно, — суворо наполягла королева. — Нехай це буде твоїм першим завданням. І знайди досвідчену майстриню-мереживницю, яка б допомагала тобі.

— Добре, моя пані, — скорилася Тріанна.

— Загалом, — змінила тон Насуада, — непогано було б зібрати найкращих чарівників з Ду Врангр Гата, щоб спільними зусиллями задіяти магію на користь варденам. То як, візьмешся за цю справу? Якщо згодна, то завтра вранці й доповіси.

— Добре, моя пані, — знову вклонилася чаклунка.

Задоволена із себе, Насуада провела її поглядом до дверей, а потім знеможено заплющила очі, радіючи з перемоги. Навіть її батько не зміг би такого втнути!

— Я здивувала тебе, Фарико? — озвалась дівчина до служниці.

— Ви завжди мене дивуєте! — захоплено вигукнула та.