Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9502-2
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
У третьому томі «П’ять років гібридної війни» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.
6 листопада 2016 року
Протягом минулої доби російсько-окупаційні війська 47 разів відкривали вогонь по позиціях українських захисників із застосуванням ствольної артилерії 122 мм і 152 мм та протитанкових ракетних комплексів. Про це повідомляє пресцентр штабу АТО.
7 листопада 2016 року
За добу в зоні проведення антитерористичної операції 5 військових зазнали поранень. Про це заявив речник Міністерства оборони полковник Андрій Лисенко.
8 листопада 2016 року
Зведення новин
За минулу добу російсько-окупаційні війська 50 разів відкривали вогонь по позиціях українських захисників.
Про це повідомляє пресцентр штабу АТО.
За добу в зоні проведення антитерористичної операції 4 військових зазнали поранень.
Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО полковник Олександр Мотузяник.
Бойовики обстріляли з заборонених Мінськими домовленостями 120-мм мінометів контрольний пункт «Майорське».
Про це повідомляє Держприкордонслужба.
9 листопада 2016 року
Зведення новин
Після закриття КПВВ «Майорськ» в так званій «сірій зоні» залишилося декілька десятків автомобілів. Близько 20-00 російсько-окупаційні війська відкрили хаотичний вогонь з кулеметів та гранатометів. Під час стрільби загорілося 2 автомобілі.
Про це повідомляє пресцентр штабу АТО.
За добу в зоні проведення антитерористичної операції троє військових зазнали поранень. Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко.
10 листопада 2016 року
За добу в зоні проведення антитерористичної операції один військовий загинув, 6 зазнали поранень та травм.
Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО Олександр Мотузяник.
11 листопада 2016 року
За добу в зоні проведення антитерористичної операції один військовий загинув, ще один зазнав поранень. Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко.
Внаслідок ворожих обстрілів один боєць загинув у Новозванівці, один — отримав поранення в Мар’їнці.
12 листопада 2016 року
Ірина Вовк, Дар’я Бура «Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті»
ВАЛЕРІЙ СОКОЛОВ (1958 р. н.), цивільний, мешканець м. Донецьк.
Зранку, 12 листопада, коли мене захопили, я вийшов з собакою на повідку погуляти. Відійшов від будинку метрів 100—150, раптом під’їхало дві машини, і з них крикнули: «Мужик, стой!». Я зупинився, з машини вийшли, вдарили мене кастетом у груди, — червоний слід залишився, — звалили на землю, надягнули на голову пакет, змусили кричати «Слава Україні!», але я не кричав. Одягнули на мене наручники й відвезли. Але я місто знаю, приблизно орієнтувався, куди мене везуть. Привезли на «Ізоляцію», одразу в катівню. У мене є тест на уважність і перевірка, чи людина взагалі була на «Ізоляції» — скільки сходинок, коли туди заходиш? Дві.
Дружина потім розповідала, що собака три дні сиділа вдома на одному місці й дивилася на моє місце на ліжку — навіть тварина переживала. Дехто навіть казав, що вона прийняла мій біль.
Мене одразу ж почали катувати, поламали ребра. У підвалі з мене наручники зняли, прив’язали скотчем та почали катувати. Близько до восьмої вечора мене катували «тапіком» (пускання струму від армійського телефону. — Авт.), шокером. Зараз сліди полишалися. Дуже жорстоко мене катували, я багато разів втрачав свідомість, були клінічні смерті.
Через те, що вони мені в ніс запихали ватку з нашатирним спиртом, уся носоглотка була уражена — так вони приводили до тями. Чому саме мене так катували, я не в курсі. Найперше, що вони запитали, де лежать гроші. Потім хотіли, щоб я зізнався, що я вбив «Моторолу».
Навіть коли я був у полоні, їх всіх дивувало, що я нікого не здав під час катувань. У мене випитували контакти тих працівників СБУ і їхніх сімей, які виїхали в Україну і допомагають нам. Більше того, я не зробив і зворотний хід — не обмовив і тих, хто зрадив Україну. Я не назвав імена зрадників і не сказав, наприклад, що вони допомагають Україні. Я міг це зробити, щоб їх покарати, але я навіть цього не зробив. «Ізоляція» — це щеплення від «русского мира».
Потім дали поспати, а зранку зайшов «Палич», сказав: «Гниду эсбэушную к стенке, есть не давать, пить не давать». Бригада, яка мене катувала, була з Воронежу. Я три доби простояв на «розтяжці» не спав, не їв, до туалету не ходив. Коли падав, мене підіймали й знову ставили. Під кінець я вже марив і бачив перед очима свою дружину, кричав: «Лена, я тебе люблю». Але я нікого не здав. Потім ще дивувалися: «Ого, Валера! Та ты чемпион! Никто столько не выдерживал». Стояли всі так, але стільки, скільки стояв я, ніхто не простояв за всю історію катівні.