Зона досяжності

— Але?

— Зараз скажу. Коротше, сьогодні вранці міністерськими каналами до чергового надійшла інформація про знаходження в районі нашого залізничного вокзалу небезпечного злочинця, що знаходиться в розшуку по лінії Інтерполу. Прикмети та таке інше. А потім і наказ скинули щодо термінового його затримання власними силами. Ми такому довір’ю, звісно, дещо здивувалися, запишалися, повагалися та й вирішили, що не боги глечики ліплять. Ну й зліпили.

— Чув. Так це ж добре! Так це ж ми який матеріал можемо зробити! І першими! Та й вам тут такий піар, що — ах! Безкоштовно. А то вас останнім часом лають лише. Тож якого дідька ви скромничаєте, люди?!

— Отут саме цікаве й розпочинається. Привезли ми того чоловічка до себе, потрусили, перевірили: шановна людина, виявляється. З Гранітних Потоків. Колишній голова сільради. Але ж — Інтерпол! Ну, ми, звісно, до міністерства з рапортом. А ті круглі очі роблять: ніякої інформації не передавали, жодних наказів не було. Та як же, кажемо?! Закритими ж каналами!.. Коротше, — зітхнула Ірина, — розбираються зараз. А ми вибачаємось.

— Тобто? — ахнув Веселин, ще не вірячи, що доля дає йому в руки такий сенсаційний матеріал.

— Тобто, — сумно підтвердила Ірина. — Розвели нас, як лохів! Ну, постривайте, знайдемо ми того жартуна! Присягаюсь, ти перший у нього в камері інтерв’ю візьмеш.

І рубанула повітря червоним, як кров, манікюром. Аж свиснуло. Чи бризнуло?

Грєбньов ледве стримував регіт. Бутейко якось дивно фуркав біля «Їх розшукує міліція». Прес-офіцерша підозріливо дивилася на них.

— Веселитесь? — спитала. — Ну-ну… Я ж з вами по-доброму. Поки що. Бо якщо ви зі мною по-поганому, якщо ця інформація десь у ЗМІ випірне, то… То передайте Ларисі Леонідівні, що доведеться їй штраф платити за порушення правил руху плюс матеріальні та моральні збитки. Адже затримали ми нашого гангстера саме на місці ДТП за її участю. Але чого в житті не трапляється. До того ж поважає міліція як «Рандеву» загалом, так і його працівників та головну редакторку зокрема. І, якщо працівники з нами по-доброму, то вік ми їхню редакторку не знайдемо. Тож хай простежить. А я їй зателефоную на всяк випадок.

Хлопці зів’яли. Сваритись із міліцією не кортіло не лише через власне начальство, а й через те, що потім найсмачніша інформація минатиме їх і розповсюджуватиметься іншими каналами. Більш лояльними. А кримінал — річ прибуткова не лише для злочинців. В її харчовому ланцюжку засоби масової інформації не останнє місце займають. Оскільки інформація — річ матеріальна. Ідеальна вона лише для ідеалістів. А матеріалісти можуть її не лише спожити, а й продати, купити, обміняти…