Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку

По-перше, однією з найважливіших умов є спосіб формування судової влади — наскільки суддя залежний від інших суб’єктів політичного процесу при призначенні на посаду, яким вимогам він мусить відповідати (або якими принципами поступитися), щоби бути призначеним на посаду. Або, як це визначено частиною першою статті першої Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. При цьому, відповідно до частини другої цієї статті, судову владу здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні через здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

По-друге, наявність ефективних форм і засобів контролю над судовою владою з боку інших гілок влади та суспільства.

По-третє, матеріальна незалежність судової влади, яка включає як належне фінансування судової системи та забезпечення виконання її процесуальних завдань, так і матеріальне забезпечення суддів.

По-четверте, чітко окреслена предметна сфера діяльності судової влади, її компетенція, виключність повноважень.

По-п’яте, дотримання судовою владою законодавчих приписів та духу права при здійсненні правосуддя. Зокрема, відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є законність, рівність учасників судового процесу, забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, гласність судового процесу тощо.

По-шосте, обов’язковість виконання рішень суду. Тобто, в разі ухвалення судом рішення, воно повинно бути виконане в обов’язковому порядку.

Дотримання цих умов сприяє тому, що громадяни, державні органи й посадові особи, юридичні особи, держава в особі законодавчої й виконавчої влади довірятимуть судовій владі, визнаватимуть її за легітимну. Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими в суспільстві нормами й цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають соціальним очікуванням, визнає народ, або, інакше кажучи, вона стає легітимною.

З позицій теорії держави і права влада — явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об’єднання людей: у сім’ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де існують реальні можливості та спроможність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей — це боротьба між владою та хаосом.

Звідси висновок: існування судової влади зумовлене потребою суспільства в підтриманні правового та соціального порядку, а її державна природа — обов’язком держави цей порядок підтримувати. Судова влада виникає через необхідність та обов’язок держави трактувати свою волю в тому разі, коли нормативне трактування, яке виражене в нормі закону, суперечить нормативним трактуванням державної волі в процесі індивідуального регулювання[19].