Безмірна залежність

Автор: Астра Лола
Год: 2019
Язык: украинский
Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
Жанр: Современная русская и зарубежная проза

Электронная книга - «Безмірна залежність». Краткое содержание книги:

Поліна після розлучення з чоловіком зав’язує романтичні стосунки із Іллею, з яким познайомилась у соціальній мережі, і закохується у нього. Проте, Ілля, попри палкі слова про кохання, не квапиться із зустріччю.

Перейти на страницу:

Коли ти закоханий, тобі хочеться ділитися печалями і радощами з коханою людиною, ти відчуваєш себе захищеним, тому що ти не один. Це відчуття і робить тебе щасливим. Тому тільки-но я прийшла до тями, мені захотілося поділитися тим, що сталося, з Іллею, хотілося, щоб він пожалів мене, підтримав. І я написала йому про те, що трапилося. Але він нічого не відповів — його не було в мережі.

«Хочу, аби Іллюша прив'язався до мене так само сильно, як і я до нього, або ще сильніше: щоб думав і мріяв про мене кожного дня, почав писати і телефонувати мені частіше. Хочу, щоб він полюбив мене по-справжньому, а я любитиму його. Щоб він запропонував нам зустрітися в реальному житті, і зустріч дійсно відбулася. Хочу, щоб ми з ним обнімалися, цілувалися, кохалися, бачилися частіше, побудували справжні, міцні, серйозні стосунки. Хочу бути з ним щасливою. Щоб ми поважали одне одного, кохали, хотіли, щоб не набридали одне одному, щоб у нас були однакові погляди на життя, щоб ми були щасливі разом, щоб не сварилися і жили весело і в достатку. Хочу бути гарною і люблячою дружиною, дівчиною, коханкою, і щоб мене любили, цінували, поважали, дбали про мене. Хочу прокинутися цього ранку і побачити від нього повідомлення, причому таке, яке вселить у мене впевненість. Хочу світитися від щастя й усвідомлення того, що мене кохають, кожного дня. Хочу, щоб всі ці бажання здійснилися якомога швидше!

29.04.2017, 00:11»

Наступного дня він з'явився в соцмережі приблизно опівдні. Почав розміщувати у себе на сторінці нові записи, ставити лайки, активно коментувати записи своїх друзів. Але мені він нічого не відповідав. Я заходила в мережу кожних п'ять хвилин, а то й частіше, хоча була в цей час в гостях у батьків. Мама жваво мені щось розповідала, а я з хвилюванням дивилася в телефон.

І, о диво, коли мама махнула на мене рукою і вийшла з кімнати, я, нарешті, побачила довгоочікуване повідомлення від нього. Це була картинка з написом «Привіт, bitch!»

Мене накрило хвилею розчарування. Що це взагалі за ставлення до мене? Друге слово було затемнено, але це не завадило мені його прочитати. Яка неповага — звертатися до мене такими словами!

Цілий день Ілля був в мережі, активно лайкав, коментував і, напевно, спілкувався з іншими дівчатами, а на моє повідомлення зумів написати тільки це? У пориві гніву я відповіла:

«Що це за нешанобливе ставлення до мене? Ти занадто несерйозний. Не очікувала від тебе такого. Тобі потрібна дівчина простіша. Не пиши мені більше, якщо це все, що ти можеш мені сказати».

«ОК», — надійшла коротка відповідь, і я миттєво опустилася з небес на землю. Мій колишній чоловік теж завжди так відповідав, коли ми сварилися, я ненавиділа це слово. Залишок дня був остаточно зіпсований, а ще вранці було стільки надій.

«Бажання не здійснилося! Ненавиджу своє життя! Я відпустила Іллю, а він цьому і радий. Напевно, думає, що я хвора істеричка, а це означає, що він мене не розуміє. Він більше не напише, мені залишається забути його, але це так боляче. Не знаю, як пережити ці дні на самоті. Цілих три вихідних дні! Вчора я чекала, що він напише мені щось миле й добре, а він знову просто віджартовувався. Сидів в мережі, але мені не писав. Напевно, спілкувався з іншими дівчатами. А мені так боляче і прикро від усвідомлення того, що я йому не подобаюся. Моє життя — це лайно. Коли я вже помру? Я хочу припинити відчувати, я не хочу більше закохуватися. Я ненавиджу чоловіків за їхню черствість і дурість. Я їх усіх зневажаю, щоб вони всі вимерли! Я не хочу жити. Я втомилася плакати кожного дня. Я хочу померти.

30.04.2017, 0 9:43»

Заспокоєння не прийшло і наступного дня. Я прокинулася вранці й одразу — в телефон, а там нічого. Хвилювання здавлювало груди, я не хотіла втрачати Іллю, адже він розумів мене, робив щасливою, і сам він потребував тепла і ніжності. О, як же я хотіла все виправити. І я написала йому листа:

«І все ж я не можу відповідати на твою байдужість байдужістю. Краще я буду слабкою, але подарую тобі всю ту ніжність, яку відчуваю до тебе. Ти мені подобаєшся, Іллюша. Твої очі і перші зморшки під ними, твої щічки і брови, ніжні губи, сильні руки, твої доброта і зворушливість, вихованість, порядність і щось ще: якийсь біль, недовіра, такий сильний контроль себе і своїх емоцій. Ти постійно у захисті. Або я взагалі вже нічого не розумію в цьому житті! Я стільки разів намагалася викликати в тобі емоції, але весь час натикаюся на стіну. Звичайно, я тебе трохи ідеалізую, але я хочу цього, а ще хочу, щоб ти знав, наскільки ти дивовижний. І я не хочу втрачати тебе хоча б як друга, з яким можна бути самою собою.

Перейти на страницу:

Сюжет

Атмосфера

Главный герой

Общее впечатление

Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)

Не работает?