Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
— відшкодування витрат здійснюється шляхом передачі інвестору права власності на компенсаційну продукцію у пункті виміру;
— довгострокові (понад 10 років) угоди повинні передбачати відповідне індексування витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією, але не були відшкодовані.
Тобто з цього можна зробити висновок, що під іншими витратами варто розуміти весь комплекс витрат підприємства-інвестора, спрямованих на виконання угоди, які визнаються нормами ПК: собівартість реалізації продукції (д-т 901), адміністративні витрати (д-т 92), витрати на збут (д-т 93), інші операційні витрати (д-т 94).
По-третє, пільги щодо податку на прибуток підприємств, передбачені в розділі III Податкового кодексу, не застосовуються при оподаткуванні прибутку, отриманого інвестором під час виконання угоди про розподіл продукції, якщо інше не передбачено угодою.
Порядок врахування збитків як результату розрахунку об’єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів також має свої особливості: при від’ємному значенні об’єкта оподаткування за результатами звітного періоду дозволяється відповідне зменшення об’єкта оподаткування наступного періоду до повного погашення такого від’ємного значення, але не більше строку дії угоди про розподіл продукції.
Податок на прибуток визнається та сплачується виключно у грошовій формі.
Цією статтею передбачено вести податковий облік (пп. «г» п. 336.1 ст. 336), при чому інвестор зобов’язаний вести окремо податковий облік податку на прибуток підприємств, одержаного від виконання угоди про розподіл продукції, та інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням угоди про розподіл продукції. Ця вимога наведена і в п. 335.4 ст. 335 та п. 339.1 ст. 339 цього Кодексу.
Слід розділяти доходи і витрати діяльності, у т. ч. податки. Щодо активів та пасивів, то вони можуть враховуватися в єдиній системі обліку (єдині первинні документи на надходження та вибуття, єдині реєстри аналітичного та синтетичного обліку, єдина головна книга).
Щодо звітності, то при єдиній фінзвітності не виключений варіант складання окремих субзвітів із фінансових результатів за «розподільною» та звичайною діяльністю. Баланс та інші форми звітності мають бути єдиними. Отже, потреба виділення окремих інформаційних потоків доходів та витрат диктується потребою відокремити фінансовий результат і податок на прибуток інвестора з метою оподаткування.
Особливості угод про розподіл продукції враховані і в пп. «е» п. 336.1 ст. 336, де йдеться щодо неоподаткування доходу, отриманого у вигляді коштів та/або вартості майна:
- іноземним інвестором від його постійного представництва за результатом діяльності за угодою про розподіл продукції;
— постійним представництвом від інвестора-нерезидента для фінансування та забезпечення діяльності за угодою про розподіл продукції відповідно до програми робіт і кошторису витрат, затвердженого Міжвідомчою комісією.
Особливий порядок формування і подання податкової звітності встановлюється центральним податковим органом у випадку, якщо укладена багатостороння угода про розподіл продукції або інвестором виступає об’єднання юридичних осіб. У такій ситуації нарахування та сплата податку на прибуток покладається на оператора-інвестора, який веде окремий бухгалтерський і податковий облік операцій, що здійснюється за угодою про розподіл продукції. Визначення оператора-інвестора та його повноважень здійснюється відповідно до законодавства про розподіл продукції.
У разі укладення багатосторонньої угоди про розподіл продукції або в разі, якщо інвестором виступає об’єднання юридичних осіб, нарахування та сплата податку на прибуток покладається на оператора-інвестора, який веде окремий бухгалтерський та податковий облік операцій, що здійснюються за угодою. За таким варіантом в учасників об’єднання немає потреби вести окремі системи обліку.
Слід звернути увагу на те, що вимога вести окремий облік операцій, пов’язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, зустрічається у розділі XVIII Кодексу декілька разів. Це підкреслює важливість цієї вимоги.
Інші моменти, такі як визначення і сплата податку з діяльності, не пов’язаної з виконанням угоди про розподіл продукції, порядок і строки сплати податку на прибуток та подача податкової звітності не мають особливостей і регулюються ІІІ розділом Податкового кодексу.
Стаття 337. Особливості сплати податку на додану вартість