Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Пр. опод. = Впр. пр. — ЄСВ — ІВ,
де Пр. опод. — оподатковуваний прибуток; Впр. пр — вартість прибуткової продукції; ЄСВ — єдиний соціальний внесок; ІВ — інші витрати.
Але при цьому є багато особливостей, які пов’язані з характером угод про розподіл продукції.
По-перше, доходом визнається вартість прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором у власність у результаті розподілу продукції. Слід звернути увагу, що при визнанні доходу в даному випадку не враховується факт реалізації прибуткової продукції, а основним є факт набуття інвестором цієї продукції у власність.
Така величина є розрахунковою за своєю суттю і не відображається на рахунках доходів від реалізації. Ціни на продукцію визначаються в угоді між КМУ та інвестором. Множенням обсягів прибуткової продукції на визначені в угоді ціни визначають вартість такої продукції (умовний дохід) інвестора. Надалі така сума зменшується на суму ЄСВ та інших витрат.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» продукція, що належить інвестору відповідно до умов угоди про розподіл продукції, повинна реалізовуватися виключно в межах України, якщо така умова випливає з умов конкурсу та укладеної угоди. Покупцями можуть бути держава або інші суб’єкти підприємницької діяльності, а ціна реалізації такої продукції повинна бути не нижча від цін, що склалися на міжнародних ринках на таку продукцію.
По-друге, витрати інвестора поділяються на:
— ті, які підлягають відшкодуванню інвестору;
— ті, які не підлягають відшкодуванню інвестору.
Витрати, які підлягають відшкодуванню інвестору, визначаються відповідно до законодавства про розподіл продукції та угодою про розподіл продукції. Вони компенсуються частиною продукції, отриманої в результаті виконання угод про розподіл продукції (тому така частина продукції називається компенсаційною). До таких витрат поряд з іншими належать витрати на придбання необоротних активів та витрати на виконання робіт щодо розвідки, облаштування і видобутку корисних копалин, якщо це передбачено угодою про розподіл продукції. Ці витрати не амортизуються, а включаються у момент їх понесення повним обсягом до складу витрат, що
підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією. Тому при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток такі витрати не враховуються.
При розрахунку податку на прибуток враховуються ті витрати, які не покриваються компенсаційною продукцією, це: сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування, амортизація необоротних активів, вартість яких не компенсувалася при розподілі продукції, інші витрати (у т. ч. накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язані з виконанням угоди про розподіл продукції. Нарахування амортизації необоротних активів, вартість яких не покривається компенсаційною продукцією, не має особливостей, тобто застосовуються правила, встановлені III розділом Податкового кодексу.
Сума ЄСВ, яка повинна зменшити умовний дохід інвестора. Згідно з п. 336.1 — це сума сплаченого внеску. На наш погляд, до розрахунку слід брати нараховану суму за звітний період, а не сплачену. Інакше виникнуть проблеми із ідентифікацією сплачених сум до звітного періоду. Крім того, в ПК не уточняється, чи слід виключати з суми «сплаченого» ЄСВ внески від імені працівників. На наш погляд, таке виключення слід провести і до розрахунку прийняти суму нарахованого ЄСВ, яка покривається витратами підприємства (д-т рахунків витрат і к-т 651), а не доходом працівників (д-т 661 і к-т 651).
Склад витрат, що зменшує умовний дохід інвестора, також не прописаний в статтях розділу ПК, який аналізується. У пп. Б п. 33.1 зроблено загальне посилання: склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, визначається відповідно до законодавства про розподіл продукції.
Якщо звернутися до закону № 1039, то відповідно до п. 5 ст. 19 порядок визначення складу витрат, що підлягають відшкодуванню інвестору компенсаційною продукцією, визначається угодою про розподіл продукції і повинен відповідати таким вимогам:
— відшкодуванню підлягають лише витрати інвесторів на виконання передбачених угодою робіт, понесені після набрання нею чинності;
— склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, може відрізнятися від передбаченого законодавством складу витрат, що відносять до валових витрат виробництва та обігу;
— відшкодування витрат розпочинається не пізніше першого розрахункового періоду, якщо інше не передбачено угодою;