Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другие приключения » Сокіл і Ластівка
Сокіл і Ластівка - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Сокіл і Ластівка

Электронная книга - «Сокіл і Ластівка». Краткое содержание книги:

Рукопис із замку Теофельс — подарунок заможної англійської тітки — може стати для нашого сучасника Ніколаса Фандоріна справжньою картою до скарбів піратів Карибського моря, серед яких сумнозвісний діамант «яблуко роздору». Фандорін пливе назустріч пригодам на «Соколі», комфортабельному круїзному лайнері, і навіть не здогадується, що 300 років тому його далека родичка Летиція Дорн зійшла на борт піратського фрегата у подобі судового лікаря, щоб швидка «Ластівка» домчала її до заповітних берегів…
1 ... 102 103 104 105 106 107 108 109 110 ... 173
Перейти на страницу:

— Хлопчисько, звісно, дуже славний, але чому з усіх своїх дітей ви вирізняєте саме його?

— Тому що він принесе мені талан. — Гаррі підморгнув. — А тепер, Епіне, ми з вами підемо в одну добрячу таверну, де нам за півдуката дадуть кімнатку під дахом. Жодна собака не зможе нас там підслухати.

— Мені треба в аптеку.

— Потім сходите. Якщо такі дрібниці ще будуть вас цікавити після нашої розмови. Аптека старого Люка на головній площі, ліворуч від церкви. Можна дзвонити в будь-який час доби, він звик. Вночі туди частенько приповзають ті, кому понівечили шкуру в якійсь бійці.

— Тоді я б волів заглянути до мсьє Люка просто…

На відміну від Летиції, мене дуже цікавило, що це за така важлива бесіда, яку хотів провести з нами Логан. Тому я летів зовсім низько над ними і не дивився по боках. Тільки цим можна пояснити, що я проґавив небезпеку. Як кажуть у таких випадках самураї, перш ніж зробити харакірі: «Мені немає вибачення».

Єдиним виправданням мені може слугувати те, що провулок, в якому це сталося, зовсім не освітлювався. Якби не місяць та зірки, темряву без перебільшення варто було назвати глухою.

З мороку зі швидкістю хижаків, які кидаються на здобич, вискочили три тіні.

Один чоловік ззаду кинувся на Летицію, обхопив за плечі і приставив до горлянки ножа. Ще двоє взяли під руки штурмана.

— Ану, поверни його пикою до місяця, — долетів хриплий голос, який говорив англійською. Логану рвучко задерли голову. — Це він! Я не помилився!

Перше заціпеніння, природне за таких обставин, минуло. Я приготувався до бійки. У мене великий, напрочуд міцний дзьоб. Я ніколи не пробував, чи можна ним пробити людську скроню, але тепер був готовий спробувати. Я мирний папуга, принциповий ворог всілякого насилля; я люблю людей, та моя вихованка мені дорожча за принципи і за все людство вкупі.

Я кинувся вниз, цілячи ворогові трохи вище вуха. Не знаю, вдалося б мені його вбити чи тільки оглушити. Від знайомства з моїм дзьобом розбійника врятувало те, що саме цієї миті він сказав:

— Стій тихо, хлопче, і тобі нічого не буде. Нам потрібен не ти.

Я здійснив вихід із крутого піке прямо над головою грабіжника. Він так і не зрозумів, що над ним шурхотіла крилами не випадкова нічна птаха, а, можливо, сама смерть.

Я вже казав, що бачу в темряві набагато краще, ніж люди. Не випускаючи з поля зору негідника, який тримав Летицію (він був у пошарпаному шотландському береті), я роздивився решту.

Один був широкоплечий, з лисою чи голеною довбешкою — вона злегка виблискувала у місячному світлі. Інший, з хрипким голосом, видався мені схожим на підозрілого суб’єкта, що ховався біля будинку Нани.

Моя здогадка відразу підтвердилася.

— Я казав вам: рано чи пізно Гаррі заявиться провідати свого виродка! — радів хриплий, розмахуючи пістолетом перед носом у штурмана.

— Ти головатий, Джиме, — сказав лисий, тримаючи Логана ззаду за руки. — Ну що, рудий щуре, поговоримо?

— Залюбки, Гарбузе, — відповів Гаррі, який, варто віддати йому належне, не втратив самовладання. — Я готовий відповісти на будь-які запитання. Тільки… — І він промовив щось дуже тихо — я не розібрав.

Не розчув і Джим.

— Що-що?

Він нахилився вперед, і Логан раптово буцнув його чолом у ніс — дуже сильно, так що хриплий гепнувся дупою на землю. Одночасно спритний ірландець підбором хвицонув Гарбуза по нозі, вивільнився і відскочив у бік. У руці його, брязнувши клинком по піхвах, зблиснула шабля.

— Ось ти як?!

Лисий теж оголив зброю, криця задзвеніла об крицю. Джим, тримаючись за роз’юшеного носа, цілив у Логана з пістоля, але меткий ірландець ні миті не стояв на місці. Він робив фальшиві рухи, присідав, крутився довкола власної осі.

Той, що тримав Летицію, попередив:

— Не здумай сіпатися. Зараз твого друга втихомирять.

Постріл нарешті пролунав. Джим цілив штурманові в спину, але той — наче у нього на потилиці були очі — саме присів, і куля влучила в груди Гарбузу. Шабля вилетіла з пальців горопахи і зачепила ліву руку ірландця. Лайнувшись, Гаррі схопився за поранене місце, голомозий. же з жалісним стогоном упав горілиць.

Джим відкинув свою розряджену зброю і наскочив на Логана з довгим тесаком, однак штурман вже отямився від удару. Він відбив доволі незграбний рубаний удар, зробив випад — широкий клинок простромив нападаючого наскрізь.

Побачивши, що справа повертає на лихе, третій бандит (його імені я так і не дізнався), відштовхнув Летицію і кинувся навтьоки.

— Тримайте його, Епіне! Не дайте втекти! — крикнув Логан, кинувшись за ним.

1 ... 102 103 104 105 106 107 108 109 110 ... 173
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)