Невермур. Випробування Морріґан Кроу

Юпітер підняв руки.

— Старійшино Квінн, я розумію, що ви здивовані, але…

— Здивована! Здивована?! — Здавалося, крихітна жінка виросла на десяток сантиметрів, коли втупилась у Юпітера, тицяючи пальцем йому в обличчя. Морріґан хотілось її підбадьорити. «Скажіть йому, стара леді». — Юпітере Амантіусе Норт, я навчала твого наставника. Я навчала наставника твого наставника! Я знаю тебе з одинадцяти років, незліченну кількість разів рятувала тебе від вигнання — навіть давала тобі рекомендації до Ліги дослідників, і так ти мені віддячуєш?

— Пробачте мені, але яка різниця? — Юпітер пригладив волосся рукою, хитро посміхаючись, поки жінка сердито ходила навколо нього. — Що ви могли б із цим зробити? Хіба могли б щось змінити?

Старійшина Квінн бризнула слиною і зупинилась.

— Ну, ні, звичайно ні, але було б непогано попередити! Я стара жінка, Норте, і ти ледь не довів мене до серцевого нападу.

Серцевий напад? Морріґан зупинила погляд на очах Юпітера. Що показане ним так шокувало Старійшин?

Він виглядав винним.

— Пробачте, Старійшино Квінн. Я просто не хотів робити нічого такого, що могло б завадити зборам, я не знав, чи, тобто, це не зовсім… — Він затнувся і безпомічно стенув плечима. — Я ще ніколи цього не робив.

— Коли почалися збори? — запитав Старійшина Вонґ, не зводячи очей з Морріґан.

— Важко сказати точно, — сказав Юпітер. — Рік чи два тому? Напевно, Зими Дев’ятого чи Весни Одинадцятого? Я платив працівникам маєтку Кроу за інформацію — наставникам, прибиральникам і все таке. Проблема в тому, що вони такі забобонні, було важко відрізнити справді Дивообрані події від безглуздих вигадок. Кухарка була переконана, що Морріґан убила садівника, чхнувши на нього. Дурниці.

— Де всі інші? — запитала Старійшина Квінн.

— Інші? — здивовано подивився на неї Юпітер.

Вона підняла брову.

— Ти добре знаєш, про що я тебе питаю, Норте.

— Ага, інші. — Він прокашлявся. — Так. Троє інших із реєстру.

— І вони?..

— Не подавали ніяких знаків, — рішуче сказав Юпітер. — Не варті зусиль.

Морріґан насупилася. «Троє інших із реєстру»… Він говорив про трьох із Реєстру Проклятих Дітей? Він урятував її й залишив їх Переслідувачам з Диму й Тіні, тому що вони «не варті ніяких зусиль»? Вона не хотіла в це вірити.

— І крім твоїх забобонних домашніх шпигунів, Норте, — сказала Старійшина Квінн, — ще якісь переконливі докази?

— Відповідно до Мережі Зимноморських Новин, скорочення дивії на Світлопівдні і Східноспіві почалися близько вісімнадцяти місяців тому. Проте з Зими Десятої до Зими Одинадцятої рідне містечко Морріґан переживало рекордне підняття густоти дивії, й енергетична криза Республіки його не зачепила. До самого Вечоріння, тобто до того моменту, коли показники Джекалфакса різко впали. — Він замовк, блиснувши очима на Морріґан. — До ночі Вечоріння, якщо точніше. Близько дев’ятої години.