Нафта

Нотатка 67

ЧАРИ ФАШИЗМУ

У попередньому розділі я згадав, що у батьків бувають таємниці. Помітити таке — це невелике діло. Але саме тому хочу розповісти вам про кілька ймовірних варіантівa[173]. Життєва таємниця батьків — у їхньому існуванні. У світі існують речі, які можна пізнати лише власним тілом. Позаяк пізнані завдяки чужому тілові, вони вже не будуть такими самими.

Те, що зазнали тіла наших батьків, ми не в змозі пережити завдяки нашим власним. Ми силкуємося це повторити, уявити, розтлумачити: ми пишемо про це історію. Але історія саме тому принаджує нас (певна річ, сильніше за будь-яку іншу науку), бо найвагоміше, що є в ній, безповоротно від нас вислизає.

Таким чиномb[174] ми не спроможні пізнати підліткові проблеми власним тілом; наші тіла відрізняються від їхніх, і дійсність, яку вони пізнали, пізнати нам не дано. Ми відтворюємо її, уявляємо, розтлумачуємо, але не проживаємо її. Отже, у житті дітей теж є загадка, й звідси випливає, що існує безперервність таємниці (тіло, яке пізнає дійсність), безперервність, яку обриваємо ми.

Нам відоме це явище, адже ми теж живемо у своєму тілі, проживаємо дійсність у всій нескінченності її втілень, але усвідомлення тлінності такого досвіду у нас настільки потужне, що воно спотворює та знецінює його. Ми сприймаємо її лише як досвід, який треба пережити, аби зрозуміти подібний досвід, якого зазнають інші; вони наділені властивістю, у якій нам відмовлено: абсолютною цінністю.