Лабіринт
- Автор: Мосс Кейт
- Серия: Лангедокскіх трилогія #1
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-343-540-4
- Переводчик: Надія Омельчук
- Жанр: Исторические приключения
Электронная книга - «Лабіринт». Краткое содержание книги:
Липень 2005 року: під час археологічних розкопок у горах поблизу Каркассона Еліс Таннер знаходить два скелети, і в цю мить її охоплює всепоглинальна злоба. Дівчина помічає, що розуміє давні слова, викарбувані на стіні печери. Надто пізно Еліс усвідомлює, що надала руху жахливій послідовності подій, які вона неспроможна контролювати, і що тепер її доля нерозривно пов’язана з долею катарів, які жили вісімсот років тому...
— Мені б кортіло самій відвідати пік Суларак.
— Ви зупинитися у Каркассоні?
— На кілька днів, — відповіла вона, приховуючи усмішку.
— Мене вразило те, що ви не бажаєте заходити в печеру до церемоніальної ночі...
— Я змінила свою думку, — промовила Марі-Сесіль, повертаючись обличчям до нього. — І ось я тут, — знову посміхнулася вона, — маю справи, які мушу владнати. Тож якщо ти зможеш забрати мене о першій годині, це якраз дасть мені час прочитати твій рапорт. Я мешкатиму в готелі «Ля Сіте».
Марі-Сесіль увійшла до кімнати, забрала конверт і поклала його до своєї сумочки.
— Bien. A demain[100], Полю. Добраніч.
Добре знаючи, що його очі прикуті до її спини, коли вона спускається сходами, Марі-Сесіль могла тільки позаздрити його самовладанню. Утім, сівши в машину, вона відчула задоволення, коли у квартирі Оті на другому поверсі вдарився у стіну якийсь скляний предмет і розбився на друзки.
У холі готелю висіла завіса з сигаретного диму. По обіді люди у літніх костюмах і вечірніх сукнях щось попивали, розвалившись у глибоких шкіряних фотелях та на зручних диванчиках з червоного дерева.
Марі-Сесіль повільно підійшла до сходів. Звідти на неї дивилися чорно-білі світлини, спогади про столітнє минуле готелю.
Щойно Марі-Сесіль дісталася своєї кімнати, вона одразу ж перевдяглася у банний халат. Як завше перед сном, вона неупереджено роздивилася себе у люстро, неначе вивчаючи витвір мистецтва. Напівпрозора шкіра, високі вилиці, характерний профіль роду де л’Орадор.
Марі-Сесіль погладила своє обличчя, шию. Вона не дозволить власній красі зів’янути з віком. Якщо все пройде як слід, то вона зробить саме те, про що завжди мріяв її дідусь. Вона обдурить свій вік. Обдурить смерть.
Жінка насупилася: це станеться тільки за умови, що Книга та каблучка знайдуться. Вона взяла телефон і набрала номер. Із почуттям віднайденої мети Марі-Сесіль запалила сигарету і крізь вікно дивилася на сади, чекаючи на відповідь. З тераси до неї линули тихі вечірні балачки. Поза зубчатими стінами Сіте, за річкою, мерехтіли вогні Баз-Вій, неначе дешева помаранчево-біла різдвяна гірлянда.
— Франсуа-Батист? C’est moi[101]. Мені ніхто не телефонував на мій особистий номер за останні двадцять чотири години? — вона слухала. — Ні? Вона не телефонувала тобі? — знову чекання. — Мені повідомили про деякі проблеми. — Марі-Сесіль постукала пучками по своїй руці. — А більше нічого?
Вона, либонь, сподівалася на геть іншу відповідь.
— Національне чи місцеве? — знову пауза. — Зателефонуй мені, якщо раптом ще щось трапиться, в іншому випадку я повернуся у четвер ввечері.
Вимкнувши телефон, Марі-Сесіль замислилася про іншого чоловіка в своєму домі. Уїл був досить милим, готовим зробити приємність, але їхні стосунки надто затяглися. Він вимагав від неї забагато, а його юнацькі ревнощі починали діяти їй на нерви. Він постійно ставив багато запитань, а їй зараз не потрібні ускладнення.
Крім того, їм потрібен власний будинок.
Марі-Сесіль увімкнула світло для читання і дістала звіт про скелети, який їй дав Оті, а заразом і досьє на самого Оті, що лежало в її портфелі. Його зібрали, коли він висував свою кандидатуру до Noublesso Veritables два роки тому.
Вона пробіглася очима по аркушу паперу, хоча й так добре знала цю інформацію. Оті кілька разів звинувачували в сексуальних домаганнях, коли він був студентом. З обома жінками гарно розплатилися, тому Оті не притягли до відповідальності. У досьє також було сказано, що Поль Оті здійснив напад на алжирську жінку під час проісламського з’їзду, хоча знову ж таки не було висунено жодного звинувачення; свідчення щодо його антисемітських публікацій в університетській пресі, а також звинувачення його колишньої дружини у сексуальних та фізичних знущаннях над нею — всі вони теж нічим не завершилися.
Суттєвішими були його постійні та дедалі більші пожертви до Товариства Ісусового. За пару останніх років посутньо зросла його участь у фундаменталістських угрупованнях та в модернізації католицької церкви.
На думку Марі-Сесіль, таке свідчення непримиренної релігійності важко узгоджувалася з його членством у Noublesso.
Проте досі Оті робив чимало послуг орденові. Він дуже хутко приїхав на місце розкопок на піку Суларак і залагодив усі справи теж досить швидко. Саме від нього прийшло також попередження про порушення безпеки в Шартрі. Його розум завжди був світлим, на нього можна було покластися.
100
Добре. До завтра (фр.).
101
Це я (фр.).