![Ніжно відданий Декстер [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/1/2/1/0/nizhno-viddanij-dekster-uk-download.jpg)
Ніжно відданий Декстер [UK]
- Автор: Линдсей Джеффри
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Ніжно відданий Декстер [UK]». Краткое содержание книги:
— Декс, — сказала вона. — Ти в порядку?
— Я буду в повному порядку, сестричко, — відповів я, відчуваючи приємне запаморочення. — якщо ти вимкнеш цю жахливу музику.
Вона підійшла до старої магнітоли і висмикнула шнур із розетки. Настала милостива тиша, і Дебора подивилася на сержанта Доукса. Намагаючись не видати своїх почуттів, вона вимовила:
— Зараз ми тебе звідси вивеземо, Доуксе. Все буде добре.
Вона поклала руку на плече сержанта, коли він заплакав, а потім різко розвернулась і наблизилася до мене. Сльози заливали її обличчя.
— Господи, — прошепотіла вона, вивільняючи мене. — Доукс у жахливому стані.
Коли Дебора зірвала останні залишки клейкої стрічки з моїх зап'ясть, я, треба було зізнатися, не відчував сильних страждань у зв'язку зі станом сержанта. Не відчував тому, що нарешті звільнився; звільнився від клейкої стрічки, від доктора, від необхідності надавати послуги і так, схоже від самого сержанта Доукса.
Я встав, що було зробити не так легко як сказати. Потягнувся, аби розім'яти мої бідні кінцівки, коли Дебора викликала по рації наших друзів із поліцейського управління. Потім підійшов до столу з інструментами. Звісно це була дрібничка, але мене розпирало від цікавості. Я потягнув руку і вхопив шматочок паперу, який був прикріплений до краю столу.
Своїм знайомим тонким почерком, Данко написав «TREACHERY-ЗРАДА». П'ять із літер були перекресленими.
Я поглянув на Доукса. Він поглянув на мене, очі були широко відкриті і переповненими ненависті від того, що він вже не зможе говорити.
Тож тепер ви бачите, що деякі історії мають по-справжньому щасливий кінець.
Епілог
Дуже приємно спостерігати, як в тиші субтропічного ранку південної Флориди над нерухомою поверхнею води встає сонце. А коли на протилежній від сонця стороні неба величезний жовтий місяць в цей же час опускається за горизонт в океан, картина виходить ще прекраснішою. Місяць, поступово стаючи сріблястим, почав зникати за хвилями океану, дозволяючи денному світилу заполонити небо. А спостерігати за цим особливо приємно з точки, звідки не видно землі; перебуваючи на палубі великого катеру і розминаючи затерплі від нічної роботи шию і руки та будучи таким щасливим, завершивши те, чого так довго довелося чекати.
Скоро я підіймусь на свій крихітний катер, який тягнувся на буксирі позаду, скину буксирний трос і попливу в напрямку, де сховався місяць. Я попливу в свій спокійний дім, несучи із собою нове життя людини, яка скоро буде одруженою. А взятий мною в борг розкішний катер «Олспрі» тихим ходом рушить у протилежному напрямку; у бік острова Біміні, до Гольфстріму, до бездонної блакитної ріки, яка на щастя, протікає через океан поблизу Маямі. «Олспрі» не зможе дістатися до Біміні, і йому не вдасться перетнути Гольфстрім. Задовго до того, як я закрию очі в своєму ліжку, його моторний відсік заповниться водою. Потім вода повільно затопить все судно, і воно, злегка гойднувшись востаннє на хвилях, сховається в нескінченних, кристально-прозорих водах Гольфстріму.
І можливо десь далеко від поверхні води катер ляже на дно серед скель і інших затонулих кораблів. Він буде тихо спочивати, і поряд із ним стануть пропливати величезні риби. Мене особливо радувало, що десь неподалік від «Оспрі» буде ніжно похитуватися обліплений крабами згорток, в якому знаходилось те, що залишилося від Рейкера; це був акуратно обв'язаний мотузками і ланцюгами, абсолютно не заплямований кров'ю згорток, з якого, правда, стирчали ковбойські чоботи жахливого червоного кольору. До згортку я прикріпив чотири якоря, і, коли кинув його у воду, він миттєво зник, несучи із собою згадані чоботи. Від Рейкера залишилася лише крапля крові, яка дуже швидко висохне і буде знаходитись на скельці в моїй кишені. А скоро це скельце займе своє місце в шкатулці поряд із давно висохлої краплею крові МакҐрегора. Рейкер стане годувати крабів, а життя триватиме. Воно знову знайде свій звичайний ритм — спочатку буде йти удавання, а потім виникне несподіваний удар.
Через кілька років я привезу із собою Коді і познайомлю його з усіма чудесами Ночі Ножа. Поки він був дитиною, і йому доведеться починати із малих справ. Він буде вчитися планувати свої дії і поступово стане підніматися все вище і вище. Гаррі вчив мене, а я буду вчити Коді. І ймовірно, настане день, коли він, слідуючи по моїх стопах, сам стане Темним Месником, який буде ділиться вченням Гаррі із черговим поколінням чудовиськ. Життя, як я вже сказав, триває.