Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю
- Автор: Турунен Ари
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-91-5
- Переводчик: София Цисарева
- Жанр: История
Электронная книга - «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів, передусім тих, хто цікавиться різноманітними питаннями історії.
ISBN 978-617-7192-91-5
© Переклад. С. Цисарева, 2018
© Видавництво Анетти Антоненко, 2018
© Ніка-Центр, 2018
© Серія «VIAE HUMANAE». Ніка-Центр, 2009
Існує безліч різноманітних видів знань, всі їх можна і потрібно вміти використовувати. Дещо прекрасне було в адміністративній культурі Ханчжоу, де високо цінували вміння чиновників висловлювати свої думки мовою поезії. Також Александрія з її бібліотекою була блискучим прикладом такої всебічної обдарованості. Перші правителі Александрії розуміли, що знання — це сила. Створюючи могутній культурний інститут, бібліотеку, вони зробили Александрію найвпливовішим містом Середземномор’я. Багдад, Флоренція, Ісфахан і Амстердам також славилися своїми бібліотеками і колекціями. Найновішим прикладом є Сан-Франциско, де ІТ-компанії, особливо Google і Wikipedia, честолюбно намагаються занести всю наявну інформацію до віртуальних бібліотек. Коли про бібліотеки піклуються, не обмежуючи й не оподатковуючи поширення інформації, ідеї і ноу-хау поширюються у світі.
Ніщо величне ніколи не виникає з нізвідки і без грошей. В XV ст. в Італії рід банкірів Медічі вкладав свої прибутки у фінансування мистецтва та науки. Уряд США рішуче підтримував у 1960-х рр. напівпровідникову промисловість, купуючи у компаній Кремнієвої долини транзистори для програми Apollo. Чи то будівництво кафедрального собору, чи то політ на Місяць — всі проекти були дорогими і грандіозними. Разом із тим програма Apollo мала велике значення для виникнення Кремнієвої долини. Незрівнянні витвори мистецтва і прекрасна архітектура Флоренції нині мають надзвичайне значення для економіки міста, оскільки більшість доходів надходить від туризму.
Відвага і жага експериментаторства завжди приносять свої плоди. Такий талант мають діти, що зазвичай приходять у захват від нових знахідок і прозрінь. Можливо, непогано було б створити коли-небудь і у Фінляндії проект, що пробуджує жагу до краси і до нових відкриттів, непогано було б припинити розглядати ідеї винятково з позицій розумності та адекватності. Фінляндія могла би залишатися передовою за рівнем навчання країною, якщо б піклувалася більше про фінансування шкіл, а не про постійне урізання програм освіти дітей і молоді.
Американський соціолог Річард Флорида писав іще в 2002 р., що творчість народжується не як результат дотримання приписів і правил. «Креативність не можна ні купити, ні продати, ні розпочати і закінчити за наказом. Прийняття на роботу різних людей є економічною необхідністю, оскільки креативність не обмежується кольором шкіри, статтю чи характеристиками особистості». За словами Флориди, креативність потрібно вміти мотивувати і підтримувати, наприклад, за допомогою гнучкості графіків і правил.
Творчість вимагає терпимості. Нове народжується тоді, коли можна вільно виражати власні погляди. Творчість процвітає там, де не вимірюють щохвилини ефективність роботи і не нервують, не отримуючи миттєвих результатів. У травні 2015 р. було опубліковано результати дослідження Global Human Capital Trends, у рамках якого опитали понад 3300 керівників відділів кадрів і бізнес-директорів із 106 країн світу. Їх запитали про те, що, на їхню думку, найважливіше в управлінні персоналом. Відповіді керівників із Фінляндії відрізнялися від інших. Якщо для більшості чільні позиції у списку посідали корпоративна культура, відчуття обов’язку, лідерство, навчання і реформи системи управління персоналом, фінські керівники вважали найбільш важливими технології, спрощення роботи і аналітику персоналу. Якщо в Фінляндії увагу зосереджували головно на кращих аналітичних інструментах, 90 відсотків респондентів у всьому світі оцінили лояльність персоналу як свою найважливішу місію. Результати дослідження виявилися разючими для фінів. А де ж поділися наше натхнення, взаємодія, спритність і народження нових ідей?
Успішним містам властиві деякі спільні характерні риси. По-перше, вони дають своїм мешканцям відчуття безпеки. Влада в них побудована так, що не викликає недовіри з боку жителів. Останнім надається можливість самим вирішувати свої справи, без надмірного контролю. В таких містах народжуються винятково сильні спільноти, які за потреби взаємодіють між собою. Релігійні, етнічні та інші громади живуть тут пліч-о-пліч і терпляче ставляться одна до одної, але не обов’язково захоплюються одна одною. Утім, ідеї обертаються серед різних спільнот і експертів, що породжує ефективність у галузі науки, мистецтва чи економіки. Тут постійно є вільний простір для думок. Але цей простір відразу втрачається, якщо людей починають класифікувати і створювати штучні бар’єри: чи то на основі їхніх поглядів, чи то рис особистості, чи то статі, чи то суспільних класів і каст, етнічного чи релігійного походження.