Гаррі Поттер і орден Фенікса
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гарри Поттер #5
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і орден Фенікса». Краткое содержание книги:
— Нема, — зітхнула вона, — лише якісь плітки про одруження бас-гітариста з "Фатальних сестер".
Герміона розгорнула газету й сховалася за нею. Гаррі узяв собі ще одну порцію яєчні з шинкою. Рон із заклопотаним виглядом позирав на високі вікна.
— Стривайте, — раптом озвалася Герміона. — Та ні... Сіріус!
— Що сталося? — Гаррі так рвучко схопив газету, що вона роздерлася, і тепер вони з Герміоною тримали в руках по половині.
— "Міністерство магії отримало з надійного джерела інформацію, що Сіріус Блек, сумнозвісний масовий вбивця... траля-ляля-ля... переховується зараз у Лондоні!" — стражденним голосом прочитала Герміона зі своєї половини.
— Це Луціус Мелфой, закладаюся, — неголосно й люто сказав Гаррі. — Він упізнав Сіріуса на платформі...
— Що? — стривожено перепитав Рон. — Ти не казав...
— Цсс! — засичали на нього Гаррі з Герміоною.
— "...Міністерство попереджає чаклунську громаду, що Блек дуже небезпечний... убив тринадцять осіб... утік з Азкабану..." — ну, і так далі, — закінчила Герміона, тоді відклала свою половинку газети й перелякано глянула на Гаррі з Роном. — Тепер він більше не зможе вийти з будинку, — прошепотіла вона. — Дамблдор же його попереджав.
Гаррі пригнічено глянув на відірваний ним клапоть "Віщуна". Більшу частину сторінки займала реклама крамниці "Мантії для всіх оказій від мадам Малкін", де влаштували розпродаж.
— Гей! — розгладив він газету, щоб Герміона з Роном могли прочитати. — Подивіться!
— Мантії в мене є, — відказав Рон.
— Та ні, — наполягав Гаррі. — Гляньте... на оце.
Рон з Герміоною нахилилися, щоб прочитати. То був коротесенький допис у самому низу газетної колонки. Заголовок був такий:
ЗАЗІХАННЯ НА МІНІСТЕРСТВО
Стержис Подмор, віком 38 років, що мешкає в будинку номер два на вулиці Рокитний Парк у Клепгемі, постав перед Чарверсудом за звинуваченням у незаконному проникненні 31 серпня в Міністерcтво магії та в намірі вчинити пограбування. Подмор був затриманий чарсторожем міністерства Еріком Манчем при спробі вдертися в цілком таємні двері о першій годині ночі. Подмор, яким відмовився давати будь-які свідчення на свій захист, був визнаний винним за обома пунктами звинувачення і засуджений до піврічного ув'язнення в Азкабані.
— Стержис Подмор? — поволі перепитав Рон. — Це той тип, якому ніби соломи в голову напхали, так? Один з членів Ор...
— Роне, цсс! — прошипіла Герміона, перелякано зиркаючи на нього.
— Півроку в Азкабані! — приголомшено прошепотів Гаррі. — Тільки за спробу зайти в двері!
— Не будь дурний, до чого тут двері? Що він робив у міністерстві о першій ночі? — видихнула Герміона.
— Думаєте, виконував якесь завдання Ордену? — пробурмотів Рон.
— Стривайте... — поволі протяг Гаррі. — Стержис мав прийти і провести нас на вокзал, пам'ятаєте?
Друзі глянули на нього.
— Так, він мав бути одним з наших охоронців по дорозі на Кінґс-Крос, пригадуєте? А Муді ще сердився, що він не прийшов. Отже, Стержис не міг виконувати їхнє завдання.
— Може, вони й не чекали, що його впіймають, — завагалася Герміона.
— Це могла бути пастка! — вигукнув схвильовано Рон. — Ні... послухайте! — заговорив він значно тихішим голосом, коли побачив лютий погляд Герміони. — Міністерство підозрює, що він належить до Дамблдорових спільників, тому... ну, я не знаю... його могли заманитив міністерство, і він не вдирався ні в які двері! Можливо, це все підлаштували, щоб його затримати!
Якийсь час Гаррі й Герміона мовчки все обмірковували. Гаррі це все здалося надуманим. А ось Герміона була вражена. — Я не здивувалася б, якби насправді так і було. Вона замислено склала свою половину газети. Гаррі відклав ножа й виделку, а Герміона мовби отямилася від марення.
— Я думаю, що треба почати з реферату для професорки Спраут про самозапилювальні чагарники, а тоді, якщо пощастить, ще встигнемо перед обідом попрацювати над закляттям "Інаніматус конжурус" для Макґонеґел...
Гаррі відчув докори сумління, коли згадав, як багато домашніх завдань чекає його нагорі, але небо було чисте і яскраво-синє, а він уже цілий тиждень не сідав на "Вогнеблискавку"...
— Та ми ввечері все зробимо, — сказав Рон. коли вони з Гаррі прямували пологим схилом до квідичного поля, несучи на плечах мітли. У їхніх вухах і досі бриніли жахливі Герміонині пророкування, що вони провалять усі свої СОВи. — А ще ж буде завтра. Вона занадто переймається навчанням, і в цьому її біда... — Рон на хвилю замовк, а тоді стурбовано додав:
— Думаєш, вона серйозно казала, що не дасть нам переписувати конспекти?
— Думаю, що так, — зітхнув Гаррі. — Але тренування — це теж важливо. Треба тренуватися, якщо хочемо залишитися в команді...