Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Научная фантастика » Остання збірка
Остання збірка - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Остання збірка

Электронная книга - «Остання збірка». Краткое содержание книги:

Роберт Шеклі
Остання збірка
Зелений пес
Київ 2006
ISBN 966-365-097-4
Переклад українською Р. Ткачук
На 76-му році обірвалося життя відомого американського фантаста Роберта Шеклі. Договір на український переклад було підписано у квітні 2005 року під час візиту до Києва, який став для письменника останнім.
Світлій памуяті Роберта Шеклі присвячується Остання збірка.
1 ... 96 97 98 99 100 101 102 103 104 ... 134
Перейти на страницу:

— Гаразд, — сказав Флін, — буду знімати.

Він зняв з плечей камеру й зробив три знімки з відстані шести метрів, потім, для порівняння, зняв поруч із колоною Морену. Наступні три знімки він зробив, спрямувавши об'єктив догори.

— Що це, по-твоєму, таке? — запитав Морена. — Нехай міркують наші розумники, — сказав

Флін. — У них, мабуть, ум за розум зайде. — Він знову поклав камеру на плече. — А тепер ходімо назад, буде про що поговорити дорогою. — Він поглянув на зелених з білим коней. — Може спробуємо верхи. Буде швидше.

— Обережно, бо зламаєш собі шию, — сказав Морена.

— Гей, друже, ходи-но сюди, — покликав Флін. Один із коней підійшов і став біля нього на коліна. Флін обережно заліз йому на спину, сів верхи й, посміхаючись, поглянув на Морену.

— Гляди, не розбий апарат, — застеріг Морена, — це державне майно.

— Гарний кінь, — сказав Флін. — Уперед, друже. Кінь випростав ноги й посміхнувся.

— Побачимося в таборі, — сказав Флін і спрямував свого коня до пагорба.

— Зачекай хвилину, — сказав Морена. Він похмуро поглянув на Фліна, потім покликав другого коня. — Ходи-но сюди, друже.

Кінь підійшов і став на коліна. Морена теж сів верхи.

Кілька хвилин вони на пробу їздили по колу. Коні корилися кожному дотику. Їхні широкі спини виявилися на диво зручними. Одна червоно-золота пташка сіла на плече Фліна.

— Оце життя, — сказав він і поплескав свого коня по шовковій шиї. — Гайда до табору, Морено, хто доскаче першим.

— Давай, — погодився Морена.

Але як не підбадьорювали вони коней, ті не бажали переходити на рись і рухалися тим самим неспішним кроком.

Кілпепер сидів навпочіпки біля корабля, спостерігаючи за роботою Ереміка. Лінгвіст був терплячою людиною. Його сестри завжди дивувалися терпінню брата. Колеги цінували його за цю рису, а студенти, коли він викладав, просто захоплювалися. Тепер йому знадобився весь запас витримки, накопичений за шістнадцять років.

— Гаразд, спробуємо ще раз, — сказав Еремік спокійнісіньким тоном. Він перегорнув сторінки «Розмовника для спілкування з інопланетянами другого рівня розвитку інтелекту» (автором якого був сам), і знайшов потрібну діаграму. Відкрив сторінку й показав малюнок.

Тварина, яка сиділа коло нього, була неймовірним поєднанням бурундука з гігантською пандою.

Одним оком вона поглянула на діаграму, друге — безглуздо оберталося в очниці.

— Планета, — сказав Еремік і показав пальцем. — Планета.

Підійшов Симонс.

— Вибачте, капітане, я хотів би поставити тут рентгенівський апарат.

— Будь ласка, — сказав Кілпепер і посунувся, звільняючи біологові місце для його спорядження.

— Планета, — повторив Еремік.

— Елам весел холам крам, — привітно промовила бурундуко-панда.

— Чорт забирай, у них є мова. Вони вимовляють звуки, які, без сумніву, щось означають. Питання лише в тому, чи вдасться знайти ґрунт для взаєморозуміння. Чи здатні вони оперувати найпростішими абстрактними поняттями? — Еремік відклав книгу й показав пальцем на бурундука-панду.

— Тварина, — сказав він і очікувально поглянув на тубільця.

— Притримай його, щоб не ворушився, — попросив Симонс і навів рентгенівський апарат. — Готово. Тепер ще кілька знімків.

— Тварина, — з надією повторив Еремік.

— Іфул біфул бокс, — сказала тварина. — Хофул тофул локс, рамадан, самдуран, іфул біфул бокс.

— Терпіння, — нагадав собі Еремік. — Позитивний настрій, щирість, наполегливість.

Він узяв інший довідник. Це був «Розмовник для спілкування з інопланетянами першого рівня розвитку інтелекту».

Знайшов потрібну сторінку й відклав книгу. Посміхаючись, підняв вказівний палець.

— Один, — сказав він.

Тварина подалася вперед і понюхала палець. Еремік похмуро посміхнувся й виставив другий палець.

— Два, — сказав він. Потім підняв третій: — Три.

— Углекс, — раптом заявила тварина.

— Що це — дифтонг? Слово, яке означає «один»?

— Один, — ще раз сказав Еремік і знову похитав вказівним пальцем.

— Вересеревеф, — поблажливо посміхаючись, відповіла тварина.

Ще одне слово, яке означає «один»?

— Один, — знову сказав Еремік.

— Севеф хевеф улуд крам, арагон, біліган, хомус драм, — проспівала бурундуко-панда.

Потім зупинилася, поглянула на сторінки «Розмовника», що тріпотіли на вітрі, й знову перевела погляд на лінгвіста, який терпляче тамував у собі гостре прагнення задушити тубільця на місці.

Після повернення Морени й Фліна, здивований капітан Кілпепер сів аналізувати їхній звіт. Він переглянув фотографії й старанно, докладно вивчив кожну.

1 ... 96 97 98 99 100 101 102 103 104 ... 134
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)