Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
- Автор: Седлачек Томаш
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-244-4
- Переводчик: Тетяна Окопна
- Жанр: Экономика
Электронная книга - «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи». Краткое содержание книги:
Автор — чеський економіст, радник президента Вацлава Гавела у 2001-2003 роках — у своєму дослідженні сміливо виходить за межі економіки та поєднує її з історією, філософією, психологією та давніми міфами.
ISBN 978-617-679-244-4
Томаш Седлачек © текст, 2012
Тетяна Окопна © переклад, 2017
Іван Міклош © передмова, 2017
Дмитро Подолянчук © дизайн обкладинки, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
Історія невидимої руки ринку й homo oeconomicus
Скільки років ідеї невидимої руки ринку? Як задовго до Адама Сміта народився цей концепт? Я спробую продемонструвати, що прообрази невидимої руки ринку можна знайти майже всюди. Думка про те, що ми зможемо використати вроджений егоїзм і що це зло теж може приносити добро, — це прадавнє філософське й міфологічне уявлення. Ми також простежимо за розвитком концепту homo oeconomicus, поглянемо на народження «людини економічної».
Історія animal spirits — мрія ніколи не спить
У цьому розділі досліджуватимемо другий бік людської особистості — той, який непередбачуваний, часто ірраціональний і архетипальний. На наші animal spirits (щось на кшталт супротивного до раціональності) впливає архетип героя й уявлення про те, що є добро.
Математика
Звідки в економіку потрапило уявлення про цифру як праоснову світу? У цьому розділі спробуємо продемонструвати, як і чому економіка стала механістично алокативним велетнем. Чому ми вважаємо, що математика — це найкращий засіб для описання світу (навіть і світу соціальних інтеракцій)? Чи справді математика — це основа економіки, чи лише верхівка айсберга, лише вишенька на тортику наших економічних пошуків?
Майстри правди
У що вірять економісти? Яка ж релігія в економістів? І який характер правди? Бажання очистити науку від міфів переслідує нас ще від часів Платона. Економіка — це нормативна наука чи позитивна дисципліна? Спочатку правда була в віршах та історіях, сьогодні ж ми сприймаємо правду як щось наукове й математичне, щось віддалене. Де ж варто шукати правду? І хто в наш час є «носієм правди»?
Практичні питання та дефініції
Коли ми говоримо в цій книзі про економіку, то маємо на увазі її основний напрям, який, здається, найкраще репрезентує Пауль Самуельсон. Під терміном homo oeconomicus розуміємо його первісний концепт в економічній антропології. Він побудований на уявленні про розумного індивіда, який, ведений суто егоїстичними мотивами, приймає рішення так, щоб максимізувати свій зиск. Ми не зачіпатимемо питання, чи економіка (у прямому значенні слова) — це наука чи ні. Якщо ми її час від часу називаємо суспільною наукою, нам йдеться просто про галузь економіки. Термін «економіка» ми сприймаємо в ширшому значенні, аніж просто виробництво, дистрибуцію та споживання товарів чи послуг. Під економікою ми розуміємо вивчення зв’язків між людьми, які в деяких випадках можна виразити в цифрах, науку, яка досліджує і таке, що піддається обігу, майно, і те, чим не можна торгувати (дружба, свобода, ефективність, зростання).
У моєму житті було три дуже сильні враження. Я багато років працював в університеті, вчився, робив дослідження та викладав теоретичну економіку (і при цьому досліджував метаекономічні дилеми). Чимало часу я пропрацював і на посаді економічного радника уряду — чи то вже як радник колишнього президента Вацлава Гавела, чи міністра фінансів, чи якийсь час і прем’єр-міністра (у справі практичного впровадження економічної політики). У мої обов’язки та (здебільшого) маленькі втіхи також входить регулярно писати статті в газету Иовройагвке поуіпу, де я висвітлюю різні практичні і філософські аспекти економіки для широкого загалу читачів (і при цьому намагаюся окремі теми дещо спростити, краще висвітлити та запропонувати інший погляд на ту ж річ). Ці три досвіди продемонстрували мені ліміти й переваги окремих сторін економіки. Мене не полишає ця потрійна шизофренія (У чому полягає смисл економіки? Як її можна практично використовувати? Як можна зрозуміло поєднати її з іншими науковими дисциплінами?). І ця книга — результат, чи то вже поганий, чи хороший.
Частина I. Економіка Стародавнього світу
Гільгамешу, куди ти рвешся?
Життя, яке шукаєш, — не знайдеш ти...
Вдень і вночі — завжди будь веселий!