Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

До читача

Ця книга — про Першу світову війну. Але не про те, що це була за війна — не про її причини і події, закінчення та наслідки, — а про те, яка це була війна. Мене цікавили не так факти, як люди, не так хроніка, як враження, переживання і настрої. Я намагався реконструювати не хід подій, а світ переживань.

Мене зацікавила доля дев'ятнадцятьох людей: усі вони існували насправді (у книзі відсутній вимисел, у ній використано різноманітні документи, які ці люди залишили по собі), — усі вони невідомі або забуті, більшість з них — скромного походження. У той час як Перша світова війна у суспільній свідомості асоціюватиметься, не без причини, з кривавою бійнею Західного фронту, багато з цих героїв перебували тоді зовсім в інших місцях — на Східному фронті, в Альпах, на Балканах, у Східній Африці та Месопотамії. Майже всі вони були молодшими — у віці близько двадцяти років.

З-поміж цих дев'ятнадцятьох один загине, один зникне безвісти, ще двоє потраплять у полон, один буде прославлений як герой і ще один втратить здоров'я і перетвориться на живу руїну. Багато з них вітатимуть початок війни, але потім навчаться ненавидіти її; інші ж зненавидять війну з найпершого дня; одна людина залишиться вірною в своїй любові до війни від початку до кінця. Один збожеволіє і буде поміщений у будинок скорботи, іншому не доведеться почути жодного пострілу. І так далі. Тим часом, незважаючи на відмінність доль, ролей, статі та національності, усіх їх об'єднує те, що війна чогось їх позбавила: юності, ілюзій, надії, людяності — життя.

Більшість із цих дев'ятнадцятьох зазнають безліч трагічних і жахливих випробувань, але все ж у центрі уваги — військові будні. У деякому розумінні ця книга — антиісторія, оскільки я прагнув знайти відображення епохальної події в її найдрібнішій часточці, якою є окрема людина зі своїми переживаннями. Про меланхолічний скепсис з приводу своєї власної професії, що став імпульсом для такого підходу, я розповім, можливо, іншим разом.

Понеділок, 30 червня 2008 року, у вікно стукоче дощ.

П. Е.