Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Маньяки » Одержимий злом [Illvilje]
Одержимий злом [Illvilje] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Одержимий злом [Illvilje]

Электронная книга - «Одержимий злом [Illvilje]». Краткое содержание книги:

Інспектор поліції Вільям Вістінґ, його донька журналістка Ліне, офіцер Відділу давніх і нерозкритих справ Адріан Сталлер намагаються розплутати чергову моторошну справу.
В'язень утік під час слідчого експерименту, йому допоміг таємничий напарник, якого вже багато років розшукують і називають Іншим. Викрадення однієї з полісменок, яка задіяна у цій справі, ймовірно, скоєне тими самими злочинцями. Та не всім подобається, що Вістінґ наближується до розкриття справи, і його відсторонюють від розслідування.
Йорн Лієр Горст пропонує читачу новий захопливий поєдинок з абсолютним злом.
1 ... 94 95 96 97 98 99 100 101 102 ... 107
Перейти на страницу:

Амалія налякано спостерігала за борсанням мами.

Ліне не змогла б тепер пригорнути її до себе, бо ж промокла наскрізь. Тому вдавано весело сміялася, щоб не злякати дитину.

— Маєте запасний одяг? — Танке глянув на її сумку.

— Ні, я ж…

— Я маю якусь одежину в хатинці. Зможете перевдягнутись. Є і сушарка. Сподіваюсь, усе висохне до повернення на суходіл.

Ліне почувалася зніченою і розгубленою. Поплескала себе по кишенях, вийняла мобільний. У ньому ще було життя, але екран змінив колір.

— Водонепроникний? — запитав Танке.

— Так, але тріснуло скло. Не знаю, скільки ще протримається.

Адвокат простягнув руку, щоб роздивитися пошкодження зблизька.

— Тут я ніколи не користуюся телефоном. Відразу вимикаю, лише час від часу перевіряю електронну пошту.

Танке обернув мобільний іншим боком, і з нього покрапотіла вода.

— Покладемо в миску з рисом, — сказав він, знімаючи футляр. — Рис витягує вологу. Маю вдома запаси.

Вони рушили стежкою. Ліне вела Амалію за руку. Танке ніс сумку. У будинку показав Ліне ванну, взяв з собою її телефон і пішов шукати сухий одяг. Повернувся з картатими піжамними штанами, футболкою, вовняними шкарпетками й светром.

— Штани, по-моєму, не ношені.

Ліне подякувала і замкнула за собою двері ванни. Скинула мокре, завагалася, чи не залишити бюстгальтер, але він також промок.

Стала гола перед великим дзеркалом, пороздивлялася себе з усіх боків. Боліло ліве стегно, на гомілці виднівся чималий синець.

Ліне вкрилася гусячою шкірою від холоду. Роззирнулася в пошуках, чим би витертися.

— У шафці під умивальником лежать рушники, — сказав з-за дверей Танке, мовби прочитавши її думки.

— Дякую!

Шкіра від солоної води натягнулася.

— Можете стати під душ, — порадив Танке.

Ліне глянула на викладену кахлями душову кабінку. Було б незле, подумала вона, але це зачекає, доки повернеться додому. Вона вдягнулася, зібрала мокрий одяг. Коли відчинила двері, Танке стояв відразу за порогом.

— Дайте мені, — сказав він, забираючи мокрий клунок. — У пральні стоїть сушарка.

Він відчинив двері до комірчини навпроти через коридор, увімкнув сушарку, і вона рівно загула.

— Можете самі закласти, — запропонував він.

Ліне кивнула, повісила на вішак штани, бюстгальтер заховала за штанами на іншому вішаку. Амалія зацікавлено спостерігала за її маніпуляціями. Танке кудись зник і повернувся з черевиками. Зачекав, доки вона розвішала мокрий одяг, і поставив взуття на поличку в глибині сушильної шафи.

— Де ваші ключі від авта?

Ключі вона завжди тримала в задній кишені штанів. Перевірила. Ключі лежали в кишені. Вийняла їх і поклала на поличку між черевиками, щоб потім не забути.

Танке зачинив дверцята шафи, увімкнув сушарку на повну потужність.

— Ходімо на кухню, — запросив він.

Дорогою до кухні спинився перед одними дверима, у замку яких стирчав ключ, глянув на Амалію.

— Здається, я тут маю дещо для тебе, — сказав Танке.

Він відімкнув двері, намацав вимикач. То була спальня. Вікна завішані шторами. В узніжжі ліжка лежали кольорові пластмасові фігурки коників.

— My little pony, — усміхнулася Ліне.

Кілька таких фігурок Амалія мала серед своїх іграшок. Танке взяв дівчинку за руку й завів до спальні. Амалія вибрала собі коника з довгою фіалковою гривою, вмостилася з ним на підлозі.

— Забавки моєї небоги, — пояснив Танке. — Давно виросла з них. Не була тут уже багато років.

— Мама недалечко, — Ліне показала на коридор, що вів до кухні.

Танке поставив електричний чайник.

— У вас тут є водопровід? На острові? — здивувалася Ліне.

— Трохи далі криниця і помпа. А біля причалу — каналізаційний бак. Кожної осені його відкачує наглядова санслужба. Електрику підведено по морському дну.

Танке вийняв з шафки миску, насипав рису й опустив туди телефон Ліне.

— Кабель проклали німці під час війни. Тут були їхні артилерійські позиції.

Звідкись долинув дивний звук, наче щось гупнуло. Ліне обернулася в коридор, де в спальні гралася Амалія.

Танке увімкнув радіо. Закипіла вода в чайнику. Він виставив на стіл горнятка й пакетики з чаєм.

— З бергамотом? — запитав він.

1 ... 94 95 96 97 98 99 100 101 102 ... 107
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)