Фламандська дошка

Слідчий наказав забрати труп лише о сьомій, коли вже споночіло. Цілий день у домі сновигали поліцейські та судовики, в коридорі та спальні раз по раз зблискували спалахи фотоапаратів. Нарешті Менчу винесли на ношах, у застебнутому на «блискавку» білому пластиковому мішку, і від неї залишився тільки силует, накреслений крейдою на підлозі байдужою рукою одного з інспекторів — того самого, котрий сидів за кермом синього «форда», коли Хулія витягла пістолет на ринку Растро.

Останнім пішов головний інспектор Фейхоо, але перед тим він майже годину товкся в помешканні Хулії, уточнюючи свідчення, які встигли дати дівчина, Муньйос та Сесар, котрий поквапився прийти, щойно йому по телефону повідомили новину. Поліцейський, який ніколи в житті не торкався шахів, вочевидь розгубився. Він глядів на Муньйоса, мов на якусь дивовижу, з підозріливою серйозністю хитав головою у відповідь на пояснення шахіста й раз по раз озирався на Сесара та Хулію, наче запитуючи себе, чи не намагається, бува, ця трійця пошити його в дурні. Час від часу головний інспектор щось занотовував, поправляв вузол краватки й діставав із кишені, — щоб тупо впертися в неї очима, — знайдену поряд із тілом Менчу картонну картку з надрукованим на машинці текстом, від якого, після того як Муньйос спробував його пояснити, у Фейхоо страшенно розболілася голова. Вся ця історія видавалася йому досить дивною, насправді ж його цікавили подробиці сварки між галерейницею та її залицяльником, що сталася напередодні. Адже — спеціально відряджені співробітники повідомили про це надвечір — Максімо Олмеділья Санчес, неодружений, двадцяти восьми років, за фахом натурник, зник, і його місцезнаходження залишалося невідомим. Важлива деталь: двоє свідків — таксист та конс’єрж сусіднього будинку бачили схожого зовні на нього молодика, який між 12. 00 та 12. 15 виходив з під’їзду, де мешкала Хулія. А згідно із попереднім висновком судмедексперта, Менчу Роч була задушена, стоячи лицем до вбивці, який перед тим, між 11. 00 та 12. 00, завдав їй смертельного удару в передню частину шиї. Щодо встромленої в піхву пляшки (джин «Біфітер», на три чверті повна) — Фейхоо кілька разів уїдливо згадав про неї, поквитавшись у такий спосіб за шахові нісенітниці, які верзла ця трійця, — поліцейський вважав її важливим доказом на користь того, що злочин стався на сексуальному ґрунті. Зрештою, вбита жінка — як щойно засвідчили сама Хулія та дон Сесар — не відзначалася бездоганною моральністю. Стосовно ж зв’язку між цим злочином та смертю професора Ортеги, то такий зв’язок можна вважати очевидним з огляду на зникнення картини. Головний інспектор дав іще кілька пояснень, уважно вислухав відповіді Хулії, Муньйоса та Сесара на свої нові запитання й нарешті попрощався з ними, призначивши на завтра всім трьом зустріч у поліцейському відділку.