Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Африка, сни - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Африка, сни

Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:

До найповнішого зібрання творів класика сучукрліту Леся Подерв’янського ввійшли тексти, які розійшлися на цитати раніше, ніж автор усвідомив, що мав би стати першим українським письменником-мільйонером. Небачена краса його творів знайшла поціновувачів і серед юних та допитливих студентів-першокурсників, і серед битих життям мільярдерів.
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
1 ... 93 94 95 96 97 98 99 100 101 ... 151
Перейти на страницу:

Микола Гнатович: А на ногах чоботи червоні. Ти, Прісько, мабуть здуріла. Хлопці, налийте чарку моїй бабі, бо вона на ногах не встоє.

Хлопцы наливают Приське чарку, она хлопает ее не закусывая.

Микола Гнатович: Оце діло, стара! Ще одну випий, і зараз все пройде, це тобі в голову напекло.

Свирид Опанасович: Щас врем’я таке дурне. Всі чогось бояться, призраків та фантомів бачать. А я, от, скільки живу, ніколи нічого такого не бачив. А ви, діду?

Микола Гнатович: Та, колись було. Коли малий був і на леваді кози пас. То – з лісу виїжджають четверо. Усі голі, на конях сидять і коси в руках тримають. А в одного – вєси магазинні. Мабуть по сіно поїхали.

Степан Чарльзович: А вєси навіщо?

Микола Гнатович: А сіно важити.

Свирид Опанасович: Та хіба ж це фантоми? То якісь казли з дурдому повтікали, або ви, діду, чарку випили чи укололись харашо!

Микола Гнатович: Тогда цим нє увлєкались. Тогда порядок був. Ходімо, стара. Вже темно, саме час солому красти.

Старик снимает с дерева любимого гада и вместе с Приськой удаляется в поле. Они идут, нежно поддерживая друг друга за талию. Издали это смотрится следующим образом: внизу влюбленная пара сплетена руками, вверху – толстым удавом, мирно отдыхающим у них на плечах.

«Тиха украинская ночь…» Белые хатки, пирамидальные тополя и прочая прелесть. Так выглядит двор Киндрата Омельяновича. Окно открыто. В одной из комнат на отдельной кроватке у печки спит Михайлик, в другой комнате – остальные дети и Киндрат Омельянович с женой. На самом же деле Киндрат Омельянович не спит, а притворяется. Он мыслит… Он весь как стальная пружина. Но вот, кажется, все заснули, можно действовать. С тигриной ловкостью он перелазит через жену, как через противотанковую мину. В тот момент, когда он находится прямо над ней, Мотря просыпается.

Мотря: Кіндрате, що оце ти задумав, у тебе серця нема, я ж вся вироблена, я ж цілий день біля худоби, в мене все болить, злазь, проклятий!

Кіндрат Омелянович(пошепки, про себе): Трясця твоїй матері!

В хате снова тишина, одни лишь ходики стучат. Большая конская голова заглядывает в комнату Михайлика.

Голова: Михайлику, хлопчику, прокинься.

Михайлик: Хто ти?

Голова: Я – кобиляча голова.

Михайлик: Чого тобі треба?

Голова: Михайлику, залізь мені в ліве вухо, а вилізь в праве.

Михайлик: Не можна, мамка лаяти будуть.

Голова: А ми її з собою візьмем і батька теж.

Михайлик: Всіх-всіх?

Голова: Геть усіх.

Михайлик: І бичка мого?

Голова: І бичка.

Тихо, как тигр-людоед, мимо них крадется Киндрат Омельянович. Он выходит во двор, ноздри его раздуваются, ночные запахи манят и обволакивают. Киндрат Омельянович зажимает пасть Бровку, чтобы тот не скулил, на ощупь находит и достает из будки бутылку шампанского. Нагретая собачьим телом, в нежной ночной тишине бутылка внезапно взрывается с грохотом фашистского снаряда. Бровко, а вслед за ним – все остальные собаки учиняют бешеный лай. Киндрат Омельянович стоит неподвижно, как памятник, с мармызой в пене и с бутылкой в руке. Мимо него проносится испуганный конь и с маху перепрыгивает через забор. Седло с треском падает к ногам Киндрата Омельяновича. Из хаты пулей вылетает одуревшая Мотря в ночной сорочке, с распущенными волосами. С диким криком падает она, споткнувшись об седло. На крыльце появляются заспанные дети.

Старшенький(повчально): Ото, мамо, якби ви не видєлувалися, то і тато б не застрелилися.

1 ... 93 94 95 96 97 98 99 100 101 ... 151
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)