Фаренго. Ч. 2. Гніздо
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-036-0
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Фаренго. Ч. 2. Гніздо». Краткое содержание книги:
— Тепер ти розумієш, чому Преподобна не має часу зустрітись із тобою?
— Так… — промимрив Зак. — Ді, я прозріваю…
— Ти прозрів, а чай дозрів, — скаламбурила Знаюча і зазирнула під накривку посудини, до якої півтори хвилини тому залила окропу. — Від такого магонійського чаю, Зачику, навіть адмірал не відмовився б… Та що там адмірал, сам імператор не відмовився б від такого смачного чаю.
Дімера поставила на стіл керамічні чашки і налила до них золотавого напою. Забутий людством Периферії аромат наповнив тісне приміщення лабораторного модуля.
— Прикольний напій, — оцінив ксенобіолог, обережно відсьорбнувши гарячої рідини. — Його п’ють лише на Піфії?
— На Землі також п'ють чай. І ще, здається, на Аврелії. Проте в земних сортів зовсім іншій смак. Зовсім. Промені Рірі додають чаю чогось магічного. Старші сестри розповідали, що у древніх магонійців був напій, подібний до чаю. Його назва звучить як «іфін». На жаль, та рослина, з якої його робили, вигибла в епоху глобального оледеніння Магонії. Мені іноді здається, що в цьому напої, — Дімера вдихнула ароматну пару, — є щось від іфіну наших попередників.
— Можливо… Слухай, Ді, а ти знаєш, коли присельвився зорельот ящерів?
— Кілька днів тому. Точної дати не знаю. Все, що стосується ґ’ормітів, тримається у страшній таємниці.
— І місце посадки?
— Авжеж.
— Мені чомусь здається, що вони присельвились недалеко від Аметистової печери.
— Цілком може бути, — знизала плечима Знаюча. — Ґ’орміти так само бояться ґиргів, як і ми. Напевне, чулімби їх теж цікавлять.
— А може, тих чулімб, яких відправили невідомо куди, подарували ґ’ормітам? — припустив Зак-Зак.
— Такого, звісно, виключати не можна. Але мені все ж таки здається, що їх відправили до секретної лабораторії. Для експериментів. Ти ж пам’ятаєш, як Преподобна наполягала на експерименті з Licosa selvix для перевірки ментальних здатностей скутулії.
— Чулімб ми вже зводили з лікозами. І з василісками зводили. Здатність чулімб руйнувати зв’язок між симбіонтами неодноразово підтверджена. Які тут іще потрібні експерименти?
— Зачику, подумай добре, — Дімера багатозначно примружила очі. — Ти ж розумний.
«Невже!? — у голові Зак-Зака сяйнула здогадка. — Але ж для цього потрібно мати живих ґиргів».
— Отож-бо… — підтвердила Знаюча.
«Читаєш мої думки?»
— А ти як думав? Налити тобі ще чаю?
«А звідки у них живі ґирги?»
«Минулого року хтось намагався заразити спорами норн Перший арсенал на Альфі, — почув Зак-Зак голос у голові. — Виконавця теракту схопили. Логічно припустити, що Джи Тау отримали тоді спори».
«І вони ризикнуть запустити ґиргів на той секретний корабель?»
«Думаю, що вже ризикнули. Перед тим, як приймати остаточне рішення, вони хочуть впевнитись, що чулімби зможуть ефективно руйнувати зв’язок поміж ґиргами і норнами».
«І вони не бояться?»
«Напевне, дослідницький корабель обладнано відповідним чином».
«А що ти маєш на увазі під „остаточним рішенням“? Будувати чи ні розплідник чулімб?»
«Продуктивності твого розплідника не вистачить для того, щоб зупинити навалу ґиргів. Для цього знадобляться десятки, сотні тисяч чулімб. Я маю на увазі рішення про створення кількох фабрик для їх серійного клонування».
«Он воно що… Преподобна Сайкс тепер на тому секретному кораблі?»
«Не знаю».
Зак-Зак одним великим ковтком допив свій чай. Лише тепер він спромігся уявити усю грандіозність механізму причин і наслідків, запущеного ним у надрах Аметистової печери.
9
Військовий корабель-лабораторія 5Р73 «Анапурна»
у системі зірки Ахернар (Альфа Ерідана).
4 юна 417 року Ери Відновлення.
Преподобну Сайкс на посту номер один ВКЛ зустрів головний біолог Одинадцятого флоту полковник-дослідник Кайсим. Знаюча побачила його сплутані думки, де звична посадова настороженість сусідила з образом вродливої молодої жінки, бридкими примарами ґиргів та гордістю за те, що головний біолог вважав досягненнями та відкриттями останніх днів.
— Доповідайте, полковнику, — Сайкс присіла за пульт центральної демонстраційної панелі.
— Так, мем, — Кайсим залишився стояти; гідність не була сильним боком його вдачі. — Лабораторний модуль було відділено від «Анапурни» півтори доби тому. Зараз він перебуває на відстані ста кілометрів від ВКЛ. Ми активували спори норн і за вісімнадцять годин ті відкрили свої портали. Ми досліджуємо весь комплекс фізичних та біологічних явищ, що супроводжують життєві цикли симбіонтів. Апаратура модуля працює без зауважень.