Подвійне дно

— А Огієнко не мав вигляд людини, якій можна довіряти.

— Атож, а хто має такий вигляд? Огієнко виконував свою роль і вдав, що продався Носикові. Та він не міг вам про це сказати, подробиці операції були засекречені. А ви… Ну, добре, я утримаюсь. Але одне Носик знав напевне: ви обов’язково прийдете до Корбута. Історію з негативом Клаус розповів Анні, а та — таткові. От Носик і встановив нагляд за квартирою полковника. А потім прислав запис старому Климковському.

— А до чого тут Ольга?

— Вона була божевільна. І Носик чудово знав, що їй досить одного поштовху, аби зірватися. Він знає, що ви прийдете до Корбута на одинадцяту. Він дзвонить Ользі і каже, що Корбут має намір передати негативи в пресу. Вона вже не здатна замислюватися, хто і навіщо дзвонить, а просто їде і вбиває полковника. Розрахунок був на те, що вас застануть біля трупа, та Ольга спізнилась, і ви зіткнулись. А старий Климковський взагалі заплутав справу. Він вже кілька років нікуди не виходив — мав хворе серце, ніхто не чекав, що він зробить те, що зробив. Носик думав, що він вб’є Ольгу вдома, і тоді все буде поховано, і два вбивства — Корбута і Ольги — ніхто не пов’яже між собою.

— План занадто складний.

— Звичайно. І базується на невірних посиланнях. Таких людей, якими були Климковські, передбачити неможливо. Він думав, що старі контррозвідники переб’ють одне одного, але не так.

— Дурня якась.

— Треба знати Носика. Він не відступається. Поки що все йде, як треба, та на черзі Стас Дорошенко. Проблему вирішено геніально: наймаються дівчата-кілери, а потім «прибираються» і вони, і їхній бос. Чисто і без турбот. Та Білий, наляканий неминучою розправою, зголошується з нами співробітничати, і ми дізнаємося, що його вже допитувала така собі жіночка, зла і жорстока. Отоді ми й вирішуємо, що вже досить. Огієнко переконує Носика, що зможе спекатись вас так, що вже ніхто не знайде — і інсценує вибух. Він навіть уявити не міг, що ви зробите таку дурницю і прихопите автомобіль.

— Треба було мені розказати.

— Так, можливо.

— Навіщо ж він підірвав власну машину?

— То не він. Справа в тому, що Анна, налякана втратою добробуту, починає сама діяти, водночас з Носиком. Спочатку вам під ноги впав Андерс — для цього йому натовкли пику, трохи обпекли і порізали, нічого суттєвого. Та Андерс сплів вам казку, якій ви не повірили.

— Навіщо те було потрібно?

— Не забувайте, що вас вивчали. І зробили висновок: ви не зможете покинути помирати побитого чоловіка, так?

— Ну, власне кажучи…