Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р
- Автор: Коллектив авторов
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р». Краткое содержание книги:
5. Обставини, зазначені в коментованій статті, є також підставою для виселення з гуртожитків (п. 44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. № 208) та службових жилих приміщень (п. 37 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. № 37).
Стаття 117. Виселення громадян у разі визнання ордера недійсним
У разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.
У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.
1. Підстави визнання ордеру недійсним закріплено в ст. 59 ЖК:
- подання фізичними особами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов,
- порушення прав інших фізичних осіб або юридичних осіб на зазначене в ордері жиле приміщення,
- неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення,
- в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Коментована стаття визначає наслідки визнання ордеру недійсним в залежності від того, чи були підставою визнання його недійсним неправомірні дії одержувача ордера (ч. 1) або інші підстави (ч. 2).
2. Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" якщо обов'язок надати жиле приміщення лежить на позивачеві (виконкомі, відомстві), відсутність у позовній заяві вказівки про надаване приміщення є підставою для залишення заяви без руху, а при невиконанні вимоги про усунення недоліків заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачеві (ст. 121 ЦПК України).
У випадку, коли позов пред'явлено особами, права яких порушено видачею ордера і на яких не може бути покладено обов'язок по наданню відповідачам жилого приміщення, до участі у справі має бути притягнутий виконком або інший відповідний орган, що здійснює управління житловим фондом. Якщо, незважаючи на попередження, притягнутий до участі у справі орган не вирішив питання про надання відповідачам приміщення, суд вирішує позов по суті і при його задоволенні покладає на цей орган обов'язок надати відповідачам те жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше, яке за змістом ч. 2 ст. 117 ЖК має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером.
3. Правила ст. 117 ЖК поширюються на виселення фізичних осіб з гуртожитків та службових жилих приміщень у разі визнання ордера недійсним.
Глава 3. КОРИСТУВАННЯ СЛУЖБОВИМИ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ
Стаття 118. Службові жилі приміщення
Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Жилі приміщення, що надаються народним депутатам України на період їх роботи на постійній основі у Верховній Раді України, включаються до числа службових і виключаються з їх числа за рішенням Верховної Ради України за поданням Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.
1. За змістом коментованої статті до житла, яке може бути віднесено до категорії службових, належить тільки те житло, яке відповідає сукупності наступних ознак:
1) таке приміщення, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України, Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.09.2003 року № 146, Інструкції про порядок та методику проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127, Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року, Державних будівельних норм В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", затверджених наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. № 80, відносяться до категорії "жилих" незалежно від форми власності. Крім того, таке приміщення обов'язково повинно бути вільним. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані на першому поверсі;