Жриці, амазонки та чарівниці [UK]

Зустріч із Мінотавром

Наступного дня герольд одвів Тесея до Лабіринту.

Проминули прямокутне дворище, в глибині якого здіймалася стрімка стіна цитаделі, спорудженої колись найкращим архітектором світу — Дедалом.

То був Лабіринт.

До нього вів лише один вхід, — невеличкі гарно ковані бронзові двері.

— Скажи мені, герольде, чи бачив ти колись Мінотавра?

— Ніхто його не бачив. Але інколи на даху Лабіринту з’являється постать чоловіка з головою бика та видивляється на місяць.

— А ніхто не намагався увійти досередини, щоб побачити його зблизька?

— Може і намагався. Але ніхто з тих, які заходили, назад не повертався.

Зупинилися перед входом.

— Дали йтимеш сам, — промовив герольд і штовхнув двері, які напрочуд легко розчинилися.

Тесей переступив поріг і опинився сам-один у Лабіринті. Перед ним відкривався довгий, здавалося, нескінченний темний тунель, що при кінці ледь роз’яснювався, наче зверху на нього падало світло.

Тесей прив’язав біля порогу кінець червоної нитки і з клубком в одній руці та бронзовим мечем у другій рушив уперед.

Йшов кам’яним коридором, а його кроки відбивалися луною від стін та стелі, підсилюючи відчуття довколишньої пустки. В кінці коридору були сходи, одні вели вгору, другі вниз. Трохи подумавши, Тесей почав підійматися вгору. Сходи вели на галерею, яка заламувалась під прямим кутом і сполучалась з іншою галереєю, розміщеною кількома сходинками вище, а та, в свою чергу, вела до наступної галереї, — і так безліч разів. Якоїсь миті Тесей усвідомив, що йде по краю чотирикутника, кожна сторона якого була розміщена вище від попередньої. Отак ідучи, дійшов до найвищого поверху, де знаходилась ніша з колонами, а в її глибині — дверцята.

Тесей зупинився і прислухався.

Невже за цими дверима була криївка Мінотавра?