![Втрачений символ [The Lost Symbol - uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/2/9/9/0/9/vtrachenij-simvol-the-lost-symbol-uk-download.jpg)
Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]
- Автор: Браун Дэн
- Серия: Роберт Ленґдон #3
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-0670-3
- Переводчик: Владимир Горбатько
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Втрачений символ [The Lost Symbol - uk]». Краткое содержание книги:
Роберта Ленґдона, символознавця з Гарварда, терміново запрошують прочитати лекцію в будинку Капітолію у Вашинґтоні. Але замість витонченої публіки професор знаходить п'ять таємничих символів, витатуйованих на відрізаній руці його наставника, масона Пітера Соломона. Ленґдон опиняється у центрі подій за лаштунками одного із найвпливовіших міст Америки. Усе, що здавалося знайомим, перетворилося на повний тіней таємний світ, у якому масонські секрети та до того невідомі одкровення неначе ведуть до однієї надзвичайної та неможливої правди.
Інколи потрібно змінити лише кут зору, щоби побачити світло.
Однак у випадку із Захарієм матір Кетрін наполягала на тому, що надто небезпечно давати велику суму грошей проблемному онукові. Але Пітер з нею не погоджувався.
— Спадщина Соломонів, — стверджував її брат, — це родинна традиція, яку не можна ламати. Навпаки — ці гроші можуть зробити Захарія більш відповідальним.
На превеликий жаль, Пітер помилився.
Захарій, отримавши гроші, одразу ж порвав з родиною і зник з будинку, навіть речей своїх не забрав. Кілька місяців по тому його ім'я випливло в жовтій пресі: ЩАСЛИВИЙ СПАДКОЄМЕЦЬ-ГУЛЬВІСА НАСОЛОДЖУЄТЬСЯ В ЄВРОПІ КРАСИВИМ ЖИТТЯМ.
Таблоїдам подобалося фіксувати кожен крок скандального і безпутного життя Захарія. Соломонам було тяжко бачити фото з його шалених гульок на яхтах та п'яних походеньок на дискотеках, але невдовзі трагедія родини через хлопця перетворилася на кошмар, коли газети повідомили, що Захарія спіймали з партією кокаїну на східноєвропейському кордоні: МІЛЬЙОНЕР СОЛОМОН — У ТУРЕЦЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ.
Вони дізналися, що ця в'язниця називалася Соганлик — такий собі третьорозрядний ізолятор тимчасового затримання у стамбульському районі Картал. Побоюючись за життя свого сина, Пітер Соломон негайно вилетів до Туреччини, щоб визволити його. Та невдовзі повернувся сумний і з порожніми руками — йому навіть не дозволили побачитися з сином. Єдиною втішною новиною було те, що один впливовий знайомий Пітера в держдепартаменті працював над тим, щоби якомога скоріше домогтися екстрадиції Захарія.
Однак два дні по тому в Пітера пролунав жахливий міжнародний телефонний дзвінок. Наступного ранку в газетах з'явилися крикливі заголовки: НАЩАДОК СОЛОМОНА ВБИТИЙ У В'ЯЗНИЦІ.
Тюремні фото були жахливі, преса безсердечно опублікувала кожне з них, навіть після скромної церемонії поховання Захарія. Дружина Пітера так і не пробачила йому, що він не зміг визволити сина, і через півроку їхній шлюб розпався. Відтоді Пітер був самотнім.
Минуло кілька років, і ось вони тихо зібралися разом — Кетрін, Пітер та їхня матір Ізабель, щоб відсвяткувати Різдво. Біль, що його і досі відчувала родина, на щастя, поступово втамовувався. Матір готувала традиційні страви, і з кухні долітало приємне цокотіння каструль та сковорідок. А в оранжереї Пітер і Кетрін насолоджувалися запеченим сиром брі та неквапливою святковою розмовою.
Якийсь абсолютно несподіваний звук увірвав їх на півслові.
— Привіт, Соломони, — пролунав позаду брата з сестрою грайливий голос.
Кетрін та Пітер ошелешено обернулися і побачили, як до оранжереї заходить величезна м'язиста постать у чорній лижній масці, що закривала все обличчя, окрім очей, які палали дикою люттю.
Пітер враз скочив на ноги.
— Хто ви? Звідки ви взялися?
— Я познайомився з твоїм хлопцем, Захарієм, у в'язниці. Він сказав мені, де схований цей ключ... — Незнайомець підняв угору старий ключ і вишкірився, як кровожерлива тварина. — Незадовго до того, як я забив його до смерті кийком.
Пітер ошелешено роззявив рота.
З'явився пістолет і націлився просто Пітерові в груди.
— Сядь.
Пітер важко опустився у крісло, а Кетрін, що заціпеніла від страху та несподіванки з першої миті появи незнайомця, дивилася йому в очі — це були очі скаженої тварини.
— Слухай, ти! — голосно крикнув Пітер, вочевидь намагаючись попередити матір у кухні. — Хто б ти не був, бери, що тобі треба, і вшивайся звідси!
Незнайомець знову наставив на Пітера пістолет.
— А як ти гадаєш — що мені потрібно?
— Лише скажи скільки, — промовив Соломон. — Ми не тримаємо гроші вдома, але я можу...
Потвора зареготала.
— Не ображай мене. Я прийшов не по гроші. Я прийшов за тим, що мало перейти у власність Захарію як спадкоємцеві. — Незнайомець вишкірився. — Він розповів мені про піраміду.
«Піраміду? — подумала нажахана Кетрін. — Яку ще піраміду?»
— Я не знаю, про що ти кажеш, — виклично кинув Пітер.
— Не клей дурня! Захарій сказав мені, що ти ховаєш у сейфі свого кабінету. Ця річ мені потрібна. Негайно.