Золотий дім

У випадку пожежі п’ятої категорії диспетчери пожежного департаменту Нью-Йорка висилають 44 автомобілі та 198 пожежників. Імовірність того, що дві такі пожежі спалахнуть у ту саму ніч на відстані трьох кварталів одна від одної, є винятково мізерною. Вірогідність того, що ці пожежі випадкові… наближається до нуля.

У галереях Соттовоче питання безпеки трактувалися серйозно. У робочі години на місці був персонал, працювали камери й система аварійної блокади дверей, яка за двадцять секунд зачиняла всі виходи. Це була «ситуація А». «Ситуація Б» — від часу закриття галерей до їх відкриття наступного ранку — контролювалася лазерними променями, які, коли їх зачепити, запускали сигналізацію, камерами спостереження, що передавали зображення до центру управління охоронної фірми, де екрани були під цілодобовим наглядом, а також титановими ґратами й сталевими ролетними дверима, кожні з яких захищав подвійний кодовий замок із кодовою панеллю: два слоти для ідентифікаційних карт і клавіатура під ними, і жоден із працівників не знав усіх PIN-кодів.

Для того, щоб відкрити двері, необхідна була присутність двох працівників вищого рівня, кожен із яких використовував свою картку й набирав особистий код. Для того, щоб зламати цю систему, полюбляв казати Соттовоче, треба було бути генієм.

— Це справжня фортеця, — нахвалявся він. — Якби я проходив повз уночі й захотів відлити, то сам би не зміг сюди потрапити.

Що ж насправді сталося? Глупої ночі, близько 3:20, до галереї на Двадцять четвертій вулиці під’їхав «Шевроле Субурбан» із затемненими шибами без номерних знаків. Водій, судячи з усього, відвідав галерею раніше й використав щось, що в офіційному повідомленні Департаменту поліції Нью-Йорка було описане як «надзвичайно складне обладнання для зчитування даних», щоб склонувати ідентифікаційні картки й встановити PIN-коди. Було піднято сталеві двері, відкрито титанові ґрати, після чого відкрито пластикові каністри з бензином, закинуто в галерею й підпалено — можливо, такою самою паяльною лампою, за допомогою якої були створені виставлені скульптури. Коли полум’я бухнуло назовні, позашляховик від’їхав, і подібна процедура повторилася на Двадцять першій вулиці. Єдиний свідок, не гідний довіри п’яничка, змалював водія «Субурбана» як чоловіка в чорному балахоні з каптуром і темних окулярах.