Розбійники з лебединого шляху
- Автор: Стороженко Павло
- Год: 1995
- Язык: украинский
- Год: «Мистецтво»
- ISBN: 5-7715-0727-Х
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Розбійники з лебединого шляху». Краткое содержание книги:
Кубрик — житлове приміщення для команди на суднах.
Лінкор — лінійний корабель великої тоннажності з переважно артилерійським озброєнням, який вів вогонь з гармат у кільватерній колоні (лінії морського бою).
Лоцман — особа, добре знайома з умовами плавання у певному районі моря, річки, порту тощо і здатна безпечно провести там судна.
Льє — старовинна французька одиниця відстані (4,444 км або 5,555 км), яка становить 1/25 градуса або 1/20 градуса дуги земного меридіана.
Марсовий — моряк, який чергує на майданчику, спеціально обладнаному на верхівці щогли, і спостерігає за видноколом або кріпить блоки вантажних стріл тощо.
Миля (морська) — довжина однієї мінути дуги земного меридіана (1852 метри).
Мол — споруда (вузька стінка), що примикає до берега з одного боку і захищає портову акваторію від хвиль, течій, наносів мулу й піску. На головній його частині, що виступає в море, як правило, встановлюють портовий сигнальний вогонь або маяк.
Рея — дерев'яний брус, що кріпиться до щогли або стеньги (подовження щогли у висоту). Слугує для кріплення прямих вітрил, щоб їх можна було піднімати й опускати.
Сампан — дерев'яне плоскодонне однощоглове судно, поширене у Південно-Східній Азії, що пересувається з допомогою весел і вітрил.
Стапель — прибережна споруда у вигляді похилого майданчика, на якому будують чи ремонтують кораблі.
Такелаж — загальна назва снастей на судні.
Фальшборт — продовження борту судна вище відкритої палуби для відгородження від хвиль, падіння за борт тощо.
Фарватер — безпечний у навігаційному відношенні шлях по водному простору. Позначається бакенами, буями та іншими засобами судноплавної обстави.
Фелюка — невелике безпалубне судно з косим чотирикутним вітрилом.
Флагман — корабель, на якому перебуває командир групи суден або з'єднання.
Флібустьєри — об'єднані в особливі організації пірати й контрабандисти (головним чином французи, голландці та, англійці), що діяли у XVII — на початку XVIII ст. переважно у Вест-Індії, яка була під владою Іспанії. У XIX ст. це були північноамериканські авантюристи, що грабували країни Південної і Центральної Америки.
Фок-щогла — перша від носа щогла на суднах з двома і більше щоглами.
Фрахт — плата за перевезення вантажів водним шляхом або за використання суден протягом певного часу. Іноді під фрахтом розуміють самий вантаж.
Фрегат — у вітрильному флоті швидкісний трищогловий військовий корабель з повним оснащенням.
Фунт — 1) колишня міра ваги (в Росії — 409,5 г; в Англії, Бельгії — 456,6 г); 2) грошова одиниця в деяких країнах.
Шканці — частина верхньої палуби між середньою і задньою щоглами. На військових кораблях — місце для парадів.
Шкіпер — у давньому вітрильному флоті командир комерційного судна.
Шлюп — військовий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і бригом з трьома щоглами. Озброєння — відкрита батарея з 16–18 гармат.
Шлюпка — гребний човен, що висить на борту корабля і спускається в разі потреби на воду. В широкому розумінні — всяке гребне судно, що відрізняється від звичайних човнів міцнішим корпусом.
Шнява — вітрильно-гребне однощоглове безпалубне судно російських поморів.
Штормтрап — мотузяна драбина з дерев'яними східцями, яку спускають за борт судна, щоб підняти людей з катерів і шлюпок або навпаки — висадити на них.
Шхуна — судно, що має кілька щогл з косими вітрилами.
Щогла — вертикальне або ледь нахилене в корму рангоутне дерево, що править за основу для різних частин рангоута — стеньг, рей і т. ін. — і для постановки вітрил.
Якір — пристосування, що утримує судно на місці, коли воно перебуває на чистій воді, тобто не торкається берега чи пристані.