Світанок
- Автор: Майер Стефани Морган
- Серия: Twilight series #4
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: KM Publishing
- ISBN: 978-966-424-230-8
- Переводчик: Наталя Тисовська
- Жанр: Любовно-фантастические романы
Электронная книга - «Світанок». Краткое содержание книги:
Про що?
Я запитав, чому вони досі не забралися. Могли б переїхати до Тані чи деінде. Далеко, щоб Сем не міг їх дістати.
Мені довелося самому собі нагадати, що я тільки-но збирався давати Калленам саме таку пораду. Що так буде найкраще. Що я не маю лютувати на Сета за те, що він знімає з моїх плечей цей тягар. Зовсім не маю лютувати.
І що ж вони сказали? Просто чекають на віконечко, щоб прослизнути?
Ні. Вони не збираються йти геть.
Така новина не мала б обрадувати мене.
Чому ні? Це ж дурість.
Ні, не зовсім, — мовив Сет, захищаючись. — Чимало часу піде на те, щоб облаштувати медичну допомогу так, як вона облаштована тут. У них під рукою все, що потрібно для Белли, і є можливість організувати все ще краще. Саме тому вони й хочуть вийти на полювання. Карлайл вважає, що Беллі незабаром знадобиться більше крові. Вона майже випила всю кров першої групи, резус негативний, яку для неї запасли. І йому не подобається, що запаси тануть. Отож він хоче накупити побільше. Ти не знав, що кров можна купити? Якщо ти лікар, звісна річ.
Я ще не готовий був міркувати логічно. Все одно це дурість. Вони ж можуть забрати більшість речей із собою, хіба ні? А там, куди переїдуть, украдуть усе, що їм потрібно. Чи зважатиме на закон той, хто не-мертвий?
Едвард не хоче ризикувати, перевозячи її.
Зараз вона почувається ліпше.
Набагато, — погодився Сет. У голові він порівнював мій останній спогад із того часу, коли Белла була приєднана до крапельниць, із тим, що побачив на власні очі, коли вийшов із будинку. Вона усміхнулася до нього й помахала рукою. Але вона не може далеко подорожувати, розумієш. Ця істота їй просто дух забиває.
Я ковтнув нудотну хвилю, яка підступила до горла. Так, знаю.
І ще одне ребро їй зламала, — повідомив він понуро.
Я на мить затнувся, спотикнувся, перш ніж вирівняв крок.
Карлайл знову її добре замотав. Ще одна тріщина, сказав він. А Розалія сказала, що навіть звичайні людські діти іноді ламають мамам ребра. В Едварда був такий вираз обличчя, ніби він там-таки відірве їй голову.
Шкода, що не відірвав.
Сет збирався надати мені повний звіт — він знав, наскільки мені це все важливо, хоча я й ніколи не просив його доповідати. Сьогодні в Белли то з’являлася гарячка, то зникала. Температура не надто висока — просто вона пріла, а тоді її морозило. Карлайл ще не знає, що це таке — може, вона просто застудилася. Бо ж зараз її імунна система не в найкращому стані.
Так, я певен, це просто збіг.
Але вона в гарному гуморі. Вона теревенила з Чарлі, реготала і все таке…
З Чарлі? Що?! Що ти маєш на увазі — теревенила з Чарлі?!
Тепер на бігу затнувся Сет — моя лють здивувала його. Гадаю, він щодня дзвонить, щоб побалакати з нею. Іноді й мама її дзвонить також. Белла по голосу тепер почувається набагато краще, отож вона запевнила батька, що вже почала видужувати…
Почала видужувати?! Та що в біса вони собі думають?! Вселяти в Чарлі надію, щоб потім наповал убити його, коли вона помре? Я гадав, вони готують його до найгіршого! Попереджають його! Навіщо вона його так підставляє?
Вона ж не обов’язково помре, — лагідно подумав Сет.
Я зробив глибокий вдих, щоб заспокоїтися. Сете. Навіть якщо вона видряпається з цього, то не залишиться людиною. Вона усвідомлює це, і так само усвідомлюють усі решта. Навіть якщо вона не помре, їй усе одно доведеться вельми переконливо вдавати труп, хлопче. Або так — або просто щезнути. Я вважав, що вони хочуть полегшити страждання Чарлі. То чому ж…?
Гадаю, це ідея Белли. Ніхто нічого не казав, але на обличчі Едварда читалися, схоже, саме такі думки, які ти зараз озвучив.
Знову я на одній хвилі з кровопивцею.
Кілька хвилин ми бігли мовчки. Я відхилився уздовж нової стежки, забираючи на південь.
Не забігай задалеко.
Чому?
Белла просила мене переказати тобі, щоб ти зазирнув до неї.
Зуби мої стиснулися.
Й Аліса теж хоче тебе бачити. Вона сказала, що змучилася сидіти на горищі, мов кажани в башті, — Сет пирхнув коротким смішком. — Я вже мінявся місцями з Едвардом — щоб підтримувати Беллі нормальну температуру. То гріли її, то охолоджували. Гадаю, якщо ти сам не хочеш, я можу повернутися туди…
Ні. Я все зроблю, — гавкнув я.