Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Зміст методичної допомоги кожен раз визначається на підставі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики. Формами методичної допомоги можуть бути відповіді на запити суддів нижчих судів, інформаційні листи, семінари, рекомендації тощо. Вказані повноваження можуть здійснювати як судові палати, так і суд в цілому.
Правороз’яснювальні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у наданні спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційних роз’яснень з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Вказаним повноваженням наділений виключно Пленум вищого спеціалізованого суду.
Організаційні повноваження вищого спеціалізованого суду притаманні усім його структурним утворенням. Більшість з них націлена на організацію діяльності палат та Пленуму.
Перелік повноважень вищого спеціалізованого суду не обмежується коментованою статтею і не є вичерпним, на що вказує пункт 5 частини першої коментованої статті. Такі повноваження, зокрема, можуть бути вказані у процесуальному законодавстві.
Стаття 33. Суддя вищого спеціалізованого суду
1. Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Виходячи з положень Конституції України та цього Закону суддею вищого спеціалізованого суду може бути особа, яка має громадянство України, не молодша 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш ніж 7 років, з них 5 безпосередньо на посаді судді, Знання державної мови та строк проживання на території України протягом 10 років теж є обов’язковою умовою для зайняття посади судді вищого спеціалізованого суду. Суддя вищого спеціалізованого суду є носієм судової влади.
Як і судді місцевих та апеляційних спеціалізованих судів, судді вищого спеціалізованого суду здійснюють правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом. Суддя як посадова особа має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дії судді при здійсненні правосуддя обмежені та регламентовані процесуальним законом, але з урахуванням ч. 2 ст. 124 Конституції України, яка вказує, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини у державі, суддя зобов’язаний приймати рішення навіть при відсутності законодавчої норми.
Крім того, суддя вищого спеціалізованого суду зобов’язаний проводити процесуальні дії, здійснювати організаційні заходи для забезпечення своєчасного та якісного розгляду справи. Процесуальним законом визначений порядок дій судді-доповідача по підготовці конкретної справи до розгляду. Таким чином, суддя поставлений у певні часові межі, зі спливом яких він має прийняти конкретне рішення у справі, при цьому від нього вимагається висока якість її розгляду.
Рішення суду тільки тоді має значення, коли воно виконується, тому суддя вищого спеціалізованого суду повинен здійснювати контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участю судових рішень, тим самим забезпечуючи ефективність, дієвість та оперативність цих рішень, що, в свою чергу підвищує авторитет суду в цілому.
Коментована стаття не дає переліку повноважень судді вищого спеціалізованого суду. Такі повноваження надаються йому також іншими законами, зокрема процесуальними. Це можуть бути як процесуальні, так і організаційні повноваження. Наприклад, надання методичної допомоги суддям нижчого рівня, участь в діяльності органів суддівського самоврядування тощо.
Робота судді вищого спеціалізованого суду пов’язана як з опрацюванням величезного масиву нормативно-правових актів, матеріальних та процесуальних законів, так і з науковим обґрунтуванням тих положень, на які він спирається у своїх рішеннях. Для полегшення роботи у цьому напрямі суддя має помічника, який виковує як технічну, так і науково-організаційну роботу, забезпечуючи процесуальну діяльність судді, а також організацію розгляду судової справи та звернення до виконання судових рішень. Слід відзначити, що робота помічника судді і секретаря судового засідання — це різні категорії діяльності службовців, різна спеціалізація внутрішньо-судової роботи, професійна діяльність з різним обсягом роботи.
На посаду помічника судді вищого спеціалізованого суду може бути зарахований громадянин України, який має вищу юридичну освіту. Згідно з підпунктом «б» п. З ч. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців» посада помічника судді вищого спеціалізованого суду віднесена до третьої категорії державних службовців. Таким чином, на помічника судді вищого спеціалізованого суду поширюється дія Закону України «Про державну службу», в тому числі і його положення про зарахування на державну службу та її проходження.