Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
І хоча релігійні правила щодо віри сексуального партнера мають те ж історичне походження, що й релігійно-сексуальний расизм, не в останню чергу тому, що багато релігій мають етнічну основу, одночасно вони є чимось зовсім іншим. Оскільки релігійно-сексуальне регулювання відповідно до релігійної належності ґрунтується на чітких відмінностях між трибом життя людей, релігійно-сексуальний расизм спирається тільки на конкретне релігійне розуміння людської ідентичності.
Релігійні правила, які визначаються згідно з тим, хто з ким може мати статеві контакти, чи за ознакою статі, кольору шкіри, етнічного походження, касти або релігії, — усі вони мають одну загальну рису: зміцнюють фундаментальне правило, важливе для багатьох релігій, що існують відмінності між людьми і різне значення надається різним людям залежно від того, хто вони (або як себе ідентифікують). Стать, колір шкіри, етнічне походження, належність до певної касти й релігія є чинниками, які визначають цінність людей у рамках релігійного світогляду. Сексуальні правила допомагають зберегти ці визначення. Ті, хто кидає виклик правилам, отже, порушують не тільки ці священні відмінності між людьми, а й межі відведеної їм ідентичності.
8. Секс в іншому світі
За часів грецької Античності троянський принц Ганімед славився своєю красою, він був «народжений найгарнішим зі смертних чоловіків». Але одного дня він зник. Усі шукали його — усе марно. Його батько був невтішний, поки не з’явився бог Гермес і не доповів, що немає підстав для відчаю — Ганімед став безсмертним і йому була дарована вічна молодість. Проте це лише частина історії. Зевс, цар богів, викрав Ганімеда «через його красу»1. Сюжет переказів варіюється залежно від того, чи Зевс прийняв форму орла, щоб викрасти Ганімеда, чи постав у своїй звичайній подобі чоловіка середнього віку. У всякому разі, закоханий Зевс приніс Ганімеда на Олімп не тільки щоб той виконував роль чашника під час божественних святкувань, — Софокл указує досить чітко, що молодий троянець «могутність Зевса розпалював стегнами»2.
У будь-якій релігійній дискусії не слід випускати з уваги богів, ангелів і демонів, які живуть на різній відстані від людства. Більшість таких надприродних істот сексуально активні по-різному — або одна з одною, або з простим смертним, як, наприклад, Зевс із Ганімедом. У тих надприродних сферах, до яких належать боги і куди ми, можливо, урешті-решт потрапимо, не існує такого місця, де не було б сексу. Той факт, що секс існує в цих надлюдських сферах, змушує уважніше подивитися на них під кутом зору сексу та релігії. Від того, якою саме є сексуальна поведінка богів і які порядки діють у цих сферах, часто залежить кінцеве й основне формулювання релігійно-сексуальних правил, які регулюють певні аспекти життя на землі. Крім того, існують особливі правила щодо того, як людина повинна поводитись, якщо вперше сексуально стикнулася з цими надлюдськими істотами: боги, ангели та демони зовсім не схожі на більшість людей.
У багатьох немонотеїстичних релігіях створення світу стало результатом сексуальної активності. Згідно з єгипетськими, месопотамськими, грецькими й іншими міфами, світ був створений божественними парами в сексі, у результаті якого народилися діти, які стали різними елементами нового створіння. Навіть якщо від самого початку є лише один бог, секс однаково розглядається як частина процесу створення. Єгипетський геліопольський міф розповідає про Атума, який породив своїх нащадків, мастурбуючи: «Я встромив свій кінець в свій кулак, я втішався з моєю рукою. Впало сім’я до власного рота. Потім бога я виплюнув Шу, а за ним вивергнулась богиня Тефнут»3. Багато богів не обмежували себе сексом задля розмноження, а були дуже сексуально активними.