Хрест із сапфірами

— Гаразд, тоді я це зроблю, — сказав він. — Людське життя важливіше від публічної репутації. Я маю намір рятувати живого, а мертві нехай ховають своїх мертвих.

Він підійшов до фатального вікна і, кліпаючи очима, продовжував:

— Я вже казав вам, що в цьому випадку у нас є надто багато зброї і лише одна смерть. А тепер я стверджую, що все це було не зброєю і це не використовували, щоб спричинити смерть. Всі ці жахливі знаряддя — петля, закривавлений ніж, револьвер — були інструментами своєрідного милосердя. Їх використали зовсім не для вбивства сера Аарона, а для того, щоб урятувати його.

— Врятувати його!? — повторив Ґільдер. — Але від кого?

— Від нього самого, — відповів отець Бравн. — Він був божевільний і намагався вчинити самогубство.

— Що? — недовірливо закричав Мертон. — А його постійна веселість, котру він визнавав?…

— Це жорстоке віровизнання, — сказав священик, дивлячись у вікно. — Чому б йому трохи не поплакати, так, як робили його предки? Плани не вдалися, його погляди стали холодними, як лід — під веселою маскою ховався холодний розум атеїста. І врешті-решт, щоб підтримувати свою репутацію веселуна, він почав випивати, хоча вже віддавна не пив. Та в непитущій людині живе страх перед алкоголізмом, така людина живе в очікуванні тих картин психологічного пекла, перед котрими застерігала інших. Цей страх передчасно й знищив бідолаху Армстронґа; сьогодні вранці він був у жахливому стані, сидів ось тут і кричав, що він у пеклі, і кричав таким божевільним голосом, що рідна донька його не впізнала. Він божевільно прагнув кінця і з надзвичайною вигадливістю порозкидав довкола себе ці знаряддя смерти — зашморг, револьвер свого приятеля, кинджал. Ройс зайшов випадково й негайно почав діяти. Він кинув ніж на килим, схопив револьвер, та у нього не було часу, щоб його розрядити, і він випустив всі шість куль у підлогу. Та самовбивця побачив ще один спосіб померти й кинувся до вікна. Рятівник зробив те, що залишалося — він схопив мотузку й намагався зв’язати руки й ноги божевільного. Ось у цей момент і вбігла нещасна дівчина і, не розуміючи, що відбувається, спробувала вивільнити батька. Спочатку вона шмагнула ножем руку бідного Ройса і тому на лезі залишилося трохи крови. Ви, звичайно ж, помітили, що коли Ройс вдарив Маґнуса, то кров на обличчі була, а от ніякої рани не було? Перш ніж знепритомніти, бідна дівчина встигла перерізати мотузку й звільнити батька, а він через оце вікно вискочив у вічність.