Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:
а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;
б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;
в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Державний земельний кадастр містить дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.
Землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 27 і 28 Земельного кодексу. Землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних районних, міських, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Рад народних депутатів і призначаються для передачі у власність або надання у користування, зокрема, в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.
Контроль за наявністю земельних ділянок, їх грошова та економічна оцінка, реєстрація права власності та інших передбачених законом відомостей у сфері земельних відносин, необхідні для забезпечення нормального функціонування управління земельними ресурсами та реалізації земельних відносин, здійснення державної політики у сфері раціонального землекористування та охорони земель.
Суб’єкт: посадові особи. Адже, як вже зазначалося, обов’язок ведення земельного кадастру та надання інформації щодо наявності земель запасу або резервного фонду покладено на посадових осіб уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Суб’єктивна сторона: вина тільки у формі умислу.
Стаття 54. Несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням
Несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків по приведенню їх у стан, придатний для використання за призначенням, або невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару ґрунту -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[У статтю 54 внесено зміни згідно із Законом України № 2977-XV від 03.02.93 p.]
[У статтю 54 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]
Об’єкт: суспільні відносини у сфері раціонального землекористування та охорони земель, а саме користування та охорони тимчасово займаних земель. Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, зокрема, на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше чинним законодавством, зберігають права на ці ділянки. Відносини щодо тимчасового користування землями регулюються Земельним кодексом, Лісовим кодексом, Водним кодексом та іншими актами законодавства України.
У тимчасове користування земельні ділянки надаються із земель запасу, а також можуть надаватися із земель лісового і водного фондів. Земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими на ньому водними джерелами і лісовими угіддями.
Передача або надання земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, провадиться тільки після їх вилучення (викупу). Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох До двадцяти п’яти років. У разі виробничої необхідності ці строки можуть бути продовжені на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило, довгостроковим.