Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
— громадянин України — особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України (див. ст. 1 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»);
- іноземець — особа, яка не має громадянства України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (див. ст.1 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»);
— особа без громадянства — особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином (див. ст. 1 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України»).
Відносини, які виникають у сферах використання природних ресурсів, регулюються Цивільним кодексом України, якщо такі відносини не врегульовано іншими актами законодавства (ст. 9 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV). При цьому спеціальним законом можуть передбачатися особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Господарюючим суб’єктам надається право користування надрами для видобування корисних копалин, тоді як для власника зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV такі види об’єктів цивільних прав, як ділянки надр, можуть належати лише певним учасникам обороту і перебування їх (об’єктів) у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом.
Спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі — спеціальний дозвіл) надаються суб’єктам господарювання, у тому числі громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами, що регламентовано ч. 2. ст. 16 КУН від 27.07.1994 № 132/94.
Повноваження з надання спеціальних дозволів (як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому КМУ) надано спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. При цьому визначено індивідуальну відповідальність власників спеціальних дозволів за будь-які дії суб’єктів господарювання, не зазначених у такому дозволі, але залучених власниками до виконання окремих видів робіт у межах ділянки, в тому числі такі дії, що не відповідають вимогам спеціального дозволу.
Спеціальні дозволи містять відомості про суб’єкта господарювання — отримувача спеціального дозволу, а також види робіт, на проведення яких цей дозвіл видається. Спеціальний дозвіл є формою документального засвідчення набутого суб’єктом господарювання права користуватися визначеним у такому дозволі об’єктом надр з відповідною метою та видом корисних копалин.
У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами.
Суб’єкти господарювання, які отримали спеціальний дозвіл на користування конкретною ділянкою надр, є надрокористувачами (див. ч. 1. ст. 24 КУН від 27.07.1994 № 132/94). Враховуючи дану норму, надрокористувачі зобов’язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України. До таких вимог, зокрема, відносять невчинення дій та неукладення угод, що порушують права власності українського народу (ст. 4 КУН від 27.07.1994 № 132/94); внесення плати за користування надрами (п. «г» ст. 12 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ «Про охорону природного навколишнього середовища»).
263.1.2. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин — власники спеціальних договорів, здійснюючи господарську діяльність, можуть укладати з третіми особами договори на виконання робіт, пов’язаних з використанням надр, включаючи договори за операціями з давальницькою сировиною (див. п.14.1.41 ст. 14 цього Кодексу), за умовами яких сировина (корисні копалини, видобуті з надр або видобуті (вилучені) з відходів (втрат, хвостів і т. п.), яка є власністю надрокористувача, передається іншому суб’єкту господарювання для виконання первинної обробки, в результаті якої утворюється мінеральна сировина.
При укладенні зазначених вище договорів до них не може включатися умова, згідно з якою інша сторона (не власник спеціального дозволу) зобов’язується за свій рахунок сплатити плату за користування надрами для видобутку корисних копалин, оскільки вона не є надрокористувачем та відповідно до п. 87.7 ст. 87 цього Кодексу переуступку податкових зобов’язань третім особам заборонено.