![Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості [calibre 3.48.0] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/1/2/3/8/shlyah-mitcya-duhovna-doroga-do-primnozhennya-tvorchosti-calibre-3-48-0-download.jpg)
Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості [calibre 3.48.0]
- Автор: Кэмерон Джулия
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 9786176793755
- Переводчик: Татьяна Савчинская
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості [calibre 3.48.0]». Краткое содержание книги:
Зовсім недавно визнаний залежністю, трудоголізм усе ще широко підтримується у нашому суспільстві. Фраза «я працюю» має певний ореол благородності і обов’язковості. А насправді йдеться про те, що часто ми працюємо, щоб уникнути зустрічі з самими собою, нашим чоловіком чи нашою дружиною, а також з нашими справжніми почуттями.
Під час процесу творчого відновлення значно легше змусити когось зробити додаткову роботу — вести ранкові сторінки, аніж змусити когось розважитися на творчому побаченні. Розваги й ігри можуть змусити трудоголіка неабияк нервувати. Веселощі його лякають.
«Якби у мене було більше часу, я б частіше розважалася (розважався)», — любимо повторювати ми собі, проте це рідко буває правдою. Щоб перевірити правильність цього твердження, запитайте себе, скільки часу щотижня ви виділяєте собі на розваги — справжнісінькі, непродуктивні, типові розваги?
Більшість творчих людей у глухому куті уникають веселощів майже так само старанно, як і творчості. Чому? Тому що веселощі призводять до творчості. Вони заохочують нас збунтуватися. Змушують відчути
власні сили, і саме це нас і лякає. «Можливо, я ставлюся до роботи з фанатизмом, але таким невеличким, — полюбляємо говорити ми собі, — однак я зовсім не трудоголік». Перш ніж так упевнено про це заявляти, спробуйте відповісти на ці запитання:
Тест: трудоголік ви чи ні?
Коли ми по-справжньому чесні з собою, то повинні визнати, що наші життя — це і є все, що нам належить. А те, якими людьми ми є, визначається лише тим, на що ми витрачаємо своє життя.
Сезар Чавес
1. Я працюю понаднормово: зрідка, часто, ніколи.
2. Я скасовую зустрічі з дорогими мені людьми, щоб ще попрацювати: зрідка, часто, ніколи.
3. Я відкладаю розваги до того, поки не здам роботу: зрідка, часто, ніколи.
4. Я працюю на вихідних: зрідка, часто, ніколи.
5. Я працюю під час відпустки: зрідка, часто, ніколи.
6. Я беру відпустки: зрідка, часто, ніколи.
7. Мої рідні та друзі скаржаться, що я постійно працюю: зрідка, часто, ніколи.
8. Я намагаюся займатися двома справами водночас: зрідка, часто, ніколи.
9. Я дозволяю собі вільний час між проектами: зрідка, часто, ніколи.
10. Я дозволяю собі закінчити завдання: зрідка, часто, ніколи.
11. Я відкладаю на потім завершення справи, навіть якщо залишилося доробити зовсім трішки: зрідка, часто, ніколи.
12. Я беруся за одну справу і одразу ж починаю займатися ще трьома: зрідка, часто, ніколи.
13. Я працюю увечері, коли сім’я збирається разом: зрідка, часто, ніколи.
14. Я дозволяю телефонним дзвінкам переривати — і подовжувати — мій робочий день: зрідка, часто, ніколи.
15. Плануючи свій день, я розставляю пріоритети так, щоб виділити одну годину на творчу діяльність/гру: зрідка, часто, ніколи.
16. Я вважаю, що творчі мрії важливіші за роботу: зрідка, часто, ніколи.
17. Я погоджуюся на чиїсь плани і займаюся ними у свій вільний час: зрідка, часто, ніколи.
18. Я дозволяю собі виділяти час, коли я не роблю зовсім нічого: зрідка, часто, ніколи.
19. Я використовую слово «дедлайн», щоб описати і обґрунтувати свою завантаженість роботою: зрідка, часто, ніколи.
20. Коли я кудись іду, навіть на вечерю, то беру зі собою записник і робочий телефон: зрідка, часто, ніколи.
Щоб відновити у собі творче начало, необхідно навчитися бачити у трудоголізмі перешкоду, а не засіб для досягнення цілі. Зловживання роботою розвиває у нашого внутрішнього митця комплекс Попелюшки. Ми постійно мріємо про бал, але натомість знаємо, що прикуті до своїх робочих обов’язків і не можемо собі цього дозволити.
Існує велика різниця між наполегливою працею задля досягнення заповітної цілі і трудоголізмом. Ця різниця полягає не так у кількості затрачених годин, як у емоційному наповненні цього часу. Трудоголізм схожий на бігову доріжку. Ми залежні, і нам це не подобається.
Для трудоголіка робота — синонім вартісності, тому нам так важко наважитися її скоротити.