Скандинавська міфологія
- Автор: Гейман Нил Ричард
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: ТОВ «Видавнича група КМ-БУКС»
- ISBN: 978-617-7489-97-8
- Переводчик: Максим Бакалов
- Жанр: Мифы. Легенды. Эпос
Электронная книга - «Скандинавська міфологія». Краткое содержание книги:
Знадвору до Брокка долинав звук молотів Ейтрі, а з ним і звуки обпилювання та кручення, обрізання й кування.
Велика чорна муха — найбільша та найчорніша муха на світі — сіла на руку Брокка.
Брокк тримав міхи обома руками. Він не спинився, щоб прогнати комаху. Муха боляче вкусила Брокка за руку.
Але він продовжував нагнітати повітря.
Відчинилися двері, й до кімнати увійшов Ейтрі. Він обережно дістав із горна свій витвір. Ним виявився величезний вепр із блискучою золотою щетиною.
— Гарна робота, — сказав Ейтрі. — Градусом більше чи градусом менше, і всі наші старання пішли б коту під хвіст.
— Ти теж гарно попрацював, — відповів Брокк.
Чорна муха, яка сиділа на стелі в кутку, заклекотіла від обурення та роздратування.
Ейтрі взяв злиток золота і поклав його до горна.
— Добре, — промовив він. — Наступна штука має їх вразити. Коли я гукну, починай піддувати, і в жодному разі не сповільнюйся, не прискорюйся і не спиняйся. Тут доведеться попітніти.
— Зрозумів, — відповів Брокк.
Ейтрі вийшов із кузні і взявся до роботи. Брокк зачекав на команду Ейтрі, а тоді заходився накачувати міхи.
Чорна муха замислено покружляла кімнатою, а тоді сіла Броккові на шию. Спершу комаха трохи відійшла вбік, щоб не потрапити під цівку поту — у кузні було досить гаряче і душно. Потім вона щосили вжалила Брокка в шию. Тепер до поту домішалася багряна кров, втім, гном продовжив піддувати.
Повернувся Ейтрі. Він дістав із горна розжарений до білого браслет, який носять вище ліктя, і кинув його в кам’яний басейн із водою, щоб загартувати метал. Коли браслет поринув у воду, в повітря піднялася паруюча хмара. В міру того як браслет холонув, його колір змінився спочатку на червоний, потім на помаранчевий, і, зрештою, на золотий.
— Я назвав його «Драупнір», — пояснив Ейтрі.
— «Стікаючий»? Дивна назва для браслета, — зауважив Брокк.
— Для цього — не така вже й дивна, — заперечив Ейтрі й пояснив братові, що такого особливого було в цьому браслеті.
— А тепер, — сказав Ейтрі, — ми перейдемо до того, що я вже давно збирався створити. Це буде мій шедевр. Але цей витвір навіть складніший за два попередні. Отже, тобі потрібно…
— Піддувати і не спинятись? — запитав Брокк.
— Саме так, — погодився Ейтрі. — Зараз це ще важливіше, ніж перше. Не збивайся з темпу, інакше все зіпсуєш. — Ейтрі підняв виливанець чавуну, більший за будь-який із тих, які чорна муха (якою був Локі) бачила у своєму житті, й вивалив його на горно.
Тоді вийшов із кімнати і гукнув, щоб Брокк починав піддувати.
Брокк взявся до роботи й одразу ж почув характерні удари — це Ейтрі видовжував і гнув, зварював і сплавляв метал.
Локі в подобі мухи вирішив, що час тонких натяків скінчився. Скидалося на те, що шедевр Ейтрі вразить богів, а якщо вони будуть у захваті, то Локі залишиться без голови. Тож він сів Брокку межи очі й почав кусати гнома за повіки. Гном продовжив нагнітати повітря, хоча пекучий біль пронизав його. Локі кусав усе глибше, сильніше і несамовитіше. Тепер із повік гнома полилася кров — залила очі й обличчя, осліпила.
Брокк почав мружитись і кліпати, намагаючись скинути муху. Покрутив головою з боку в бік. Витягнувши вперед спідню губу, спробував її здути. Та все безуспішно. Муха продовжувала кусати, і гном не бачив нічого, крім крові. Гострий біль охопив вже всю голову.
Брокк вибрав зручну мить і, коли опускав міхи, відірвав одну руку і ляснув по мусі з такою швидкістю й силою, що Локі ледь встиг врятуватись від загибелі. Брокк повернувся до міхів і продовжив піддувати.
— Досить! — гукнув Ейтрі.
Чорна муха спроквола облетіла кімнату. Ейтрі відчинив двері, й комаха втекла на волю.
Ейтрі розчаровано поглянув на брата. Обличчя Брокка було суцільним місивом із крові й поту.
— Не знаю, що ти тут виробляв, — промовив майстер, — але тобі майже вдалось все зіпсувати. Наприкінці температура скакала, як навіжена. Тепер мій витвір буде зовсім не таким вражаючим, як я хотів. Подивимось, що з того вийде.
Локі, вже у власній подобі, увійшов крізь відчинені двері.
— Ну як, готові до змагання? — запитав він.
— Нехай Брокк іде в Асґард, дарує мої витвори богам і відрізає тобі голову, — відповів Ейтрі. — Мені більше подобається тут, у кузні, де я можу творити.
Брокк поглянув на Локі з-під опухлих повік.
— Не можу дочекатися, коли відріжу тобі голову, — сказав він. — Тепер я зацікавлений у цьому особисто.