Смішні оповідки
- Автор: Абу-ль-Фарадж
- Язык: украинский
- Переводчик: Євген Варда
- Жанр: Юмористическая проза
Электронная книга - «Смішні оповідки». Краткое содержание книги:
124. На кого схожий актор
В одного чоловіка запитали:
— На кого схожий актор?
Він відповів:
— На жебрака, що в одній руці тримає грязюку, а другою тягнеться по милостиню. I якщо ти йому не скажеш: «візьми», то він тебе закаляє.
125. Хто присягнеться
Блазень позичив у знайомого грошей, а коли настав час віддавати, почав відмагатися: мовляв, він нічого не брав, і дарма до нього чіпляються.
Тоді обурений знайомий запізвав його до суду.
Суддя покликав блазня і зажадав від нього присяги в тому, що не позичав грошей.
Блазень відповів:
— Нехай краще присягнеться мій брат, бо мені достеменно відомо, що ніяких грошей він не брав.
126. Задурно нічого не дають
В одного актора запитали:
— Хотів би ти одержати зузу?
— Так,— відповів той,— але без нагаїв.
— А до чого тут нагаї? — запитали його.
— Я знаю, що в наш час нічого задурно не дають,— відповів актор.
127. Кому не слід пити вина
Один блазень сказав:
— Є шість категорій людей, яким не слід пити вина: тим, хто має дурний вигляд, коли п'є; тим, хто надто хапкий до бійки; тим, хто закушує самими овочами і через те швидко п'яніє; тим, хто голодний; тим, хто хмеліє з першого ж келиха; тим, хто бруднить свій одяг.
128. Взаємні надії
Коли актор напився п'яний, дружина йому сказала:
— Марні мої надії на те, що ти врешті порозумнішаєш і не будеш пити.
Актор відповів:
— Я теж сподівався, що ти перестанеш купувати ласощі. Твоє масло, мука і цукор, з якого ти готуєш мартоху11, доведуть мене до убозтва.
129. Не той доказ
Якось актор посварився з дружиною і зажадав розлучення. Дружина плачучи говорила до нього:
— Як ти можеш так робити, згадай, скільки років ми прожили разом.
Актор відповів:
— Це найгірший для тебе доказ, саме за ці довгі роки ти мені і набридла.
130. Пильна потреба
Актор звернувся до дружини:
— Зроби мені ключ. Я хочу його мати.
— А хіба в тебе є речі, які треба зачиняти? — здивувалася вона.
— Поки що ні,— відповів актор,— та зараз ми зачинемо холодне повітря, а коли розбагатіємо, то будемо там зберігати м'ясо, овочі, масло.
131. Де кому бути
Блазень прийшов додому і побачив у своїй постелі решето. Тоді він підійшов до стіни, де був забитий цвях, і повиснув на ньому, зачепившися одежею.
Дружина вельми здивувалася, а блазень відповів:
— Якщо вже я знайшов у своїй постелі решето, то гадав, що повинен зайняти його місце.
132. Запевнив
Блазень залишився без грошей, і дружина звеліла йому позичити їх у торгівця.
Але той вимагав щось у заставу.
Блазень не мав чого дати і сказав:
— Ти дай мені грошей без застави, а я обіцяю тобі, що як завчасу не віддам, то не зрікатимуся боргу.
133. Ні те ні се
Один актор говорив слузі:
— Коли я посилаю тебе з дорученням і ти повертаєшся, спевнивши його, то кажи: «пшениця», а як ні — «ячмінь».
Якось слуга повернувся додому, а господар питає:
— Пшениця чи ячмінь?
— Ні те ні се,— відповів слуга.
— Як це? — здивувався актор.
— Я не тільки не спевнив вашого доручення, але мене ще й побили.
134. Що звелів суддя
Суддя звелів за якусь провину поголити блазневі бороду.
Цирульник, що мав це зробити, попрохав блазня надути щоки, але той відповів:
— Ти справжнісінький осел. Що тобі звелів суддя: голити мені бороду чи вчити надувати шоки?
135. Невідповідність
Блазня, який мав багато дітей, запитали:
— Скільки їх у тебе?
— Клянусь аллахом, що не відаю. Але достеменно знаю, що більше, ніж ночей, які я провів за все життя зі своєю дружиною.
136. В майбутньому зарахується
Одного блазня обмовили, і суддя звелів дати йому п'ятдесят нагаїв.
Минув час, і виявилося, що блазня покарали нізащо.
Суддя попрохав пробачення, але нещасний відповів:
— Дарма, я звик до такої кривди. Та вже коли я насправді завиню, то ти зарахуй мені цих п'ятдесят нагаїв.
137. Якби в Мойсея був мед
Дружина приготувала акторові печива з медом і поцікавилася, чи йому посмакувало.
— Авжеж, — відповів актор. — Якби Мойсей прийшов до фараона з медом, а не з самим посохом, той би його не покарав.
Цим він хотів сказати, що коли дружина й надалі частуватиме його печивом із медом, то він не сваритиметься з нею і не битиме її.
138. Хоч води без баклажанів
Якось одного блазня запросили на багатий обід.
В тому домі все готувалося з баклажанами. А блазень якраз страшенно не любив баклажанів.