"Сатурна" майже не видно

Так, одного з гри вибито. Хто далі? Невдача Паулюса розізлила генералів. Претензії посипались одна за одною. Один хотів «достовірно, а не приблизно» знати, хто стоїть проти нього по той бік Бугу. Завжди тихий, бо, як гадав Канаріс, завжди побоювався його, генерал Клюге раптом жовчно накинувся на меморандум, назвав його любительським витвором і вимагав переперевірки всіх даних по напрямку, що його цікавив, Брест — Москва. Представник повітряних сил, зіславшись на зацікавленість у цьому самого Герінга, хотів мати точні відомості про всі бази пального радянської авіації. Наостанку він під загальний сміх звернув увагу Канаріса на те, що в тій частині меморандуму, де подаються характеристики радянських військових літаків, є феноменальне відкриття: один із радянських бомбардувальників має швидкість, вдвічі більшу, ніж у винищувача «мессершмітт». «За таким літаком гнатися безнадійно, — іронічно сказав авіаційний генерал і після паузи додав: — Бо такого літака немає в природі».

Канаріс вислухав усе це, як завжди, із спокійним і навіть сонним виглядом, зрідка роблячи помітки в блокноті. Нарешті Гальдер надав йому слово.

Заглянувши в блокнот, Канаріс заговорив тихо і виразно:

— З літаком — звичайна друкарська помилка, і я вибачаюсь, що через безглузду помилку, зрозумілу кожному фельдфебелеві, представник наших славних повітряних сил забрав час у такого важливого зібрання. — Канаріс перевів погляд своїх чорних масних очей на авіаційного генерала. — Я не збагну лише, чому ви, помітивши помилку, не виправили її, а чекали цієї наради. Невже вас так хвилює суто естрадний успіх? — Канаріс поклав блокнот у кишеню і продовжував: — По-людськи я розумію багато висловлених тут претензій. Звичайно, всім вам хочеться знати про ворога якомога більше, але є, однак, об'єктивно існуюча межа можливостей розвідки і відповідно має бути й межа вимогливості до нас. Приклад у цьому показує фюрер. На меморандумі, про який тут ішлося, він написав, звичайно, приємну для мене, чому я її і пам'ятаю дослівно, резолюцію. В ній усього троє слів: «Прекрасна, обнадійлива картина…»

Гальдер зрозумів, чим загрожує ситуація, що створилася, і сказав примирливо, що ніхто тут меморандуму не дезавуїрує і мова йде лише про якісь окремі деталі.

Канаріс, не підвищуючи голосу і не поспішаючи, вірний своїй сонній манері, сказав:

— Я не бачу ніякої різниці в тому, чи сказати, що меморандум не годиться цілком, чи сказати те ж саме про кожну його сторінку окремо. Далі. Я чомусь не бачу в ваших руках додаткових до зведень зошитів: синього, зеленого і чорного, в яких ми дали уточнені і нові дані по багатьох розділах… — Канаріс прекрасно знав, де ці зошити: вони лежали в сейфі у Гітлера, і він їх просто не захотів читати, сказавши, що меморандум його цілком задовольняє…