Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Научная фантастика » Межовий лицар [The Hedge Knight - uk]
Межовий лицар [The Hedge Knight  - uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Межовий лицар [The Hedge Knight - uk]

Электронная книга - «Межовий лицар [The Hedge Knight - uk]». Краткое содержание книги:

Від перекладача.
Цей переклад носить некомерційний характер. На жаль, на даний момент не існує перекладів на українську мову як основного циклу Джорджа Мартіна — «Пісні льоду та полум’я», так і циклу повістей «Історії Данка та Егга». Таким чином, переклад «Межового лицаря» є своєрідною першою ластівкою на цій ниві. Хочеться вірити, не останньою. Кілька уточнюючих моментів стосовно перекладу.
Правила оформлення текстів в українській та американській англійській дещо різняться, зокрема мова йде про подання прямої мови та діалогів. Я пішов по легшому для себе шляху, залишивши американське оформлення в українському тексті (відсутність тире при діалогах, використання англійських лапок, інший порядок розділових знаків тощо). Я знайомий з російськими перекладами Мартіна з традиційним для нас оформленням текстів, і повинен сказати що в даному випадку авторське оформлення тексту мені сподобалось більше, нехай воно і йде врозріз із нормами нашого правопису.
На жаль повністю автентичним текст зробити не вдалось. Оригінальний текст я бачив в звичайному текстовому форматі (txt), а Мартін дуже активно використовує курсив: для виділення частин думок персонажів, для певних назв, для виділення окремих слів і так далі. Очевидно, що формат txt не передав цей курсив. Залишив без курсиву свій переклад і я. Щодо перекладу назв та імен. Імена та прізвища людей, безумовно, не перекладались (наприклад, прізвище лицаря Hightower було перекладено як Хайтауер, а не Високобашний). Прізвиська перекладались завжди (наприклад, Grey Lion — Сивий Лев). А от з географічними назвами ситуація найскладніша. Деякі речі можна і треба перекладати: Cape of Wrath став мисом Гніву, наприклад. Інші не перекладаються: Lannisport — Ланніспорт. Але часто виникають такі ситуації, коли рішення про переклад лежить виключно на совісті перекладача. З однієї сторони, ти прагнеш якомога глибше занурити читача в світ книг, і тому все-таки перекладаєш Duskendale як Сутінковий Діл, а не Даскендейл. З іншої, деякі назви перекласти просто не піднімається рука і тому Highgarden залишається Хайгарденом, а не Високим Садом.
Тепер перейдемо до певних специфічних термінів. Відповідників словам destrier, courser, palfrey (це різні види коней, які використовувались лицарями в середньовічній Європі) та chamfron і crinet (елементи барда — броні для коней) в українській мові я не знайшов. Можна було б викручуватись, пишучи «бойовий кінь» чи «захист для шиї». Але на мій смак, це б значно збіднило текст. Ось чому я зупинився на іншому рішенні — в тексті ви зустрінете такі слова «іншомовного походження» як дестріер, корсер, полфрі, чемфрон та крінет. Окремо згадаю вигаданий Мартіном термін «lobstered steel». Ясно, що автор зображує броню, яка по свому вигляду нагадує тіло лобстера. Щоб не писати довге пояснення в тексті, я обмежився простим «лобстерна броня».
Ну і традиційне питання ти/ви при перекладі англійського you. Я притримуюсь думки, що Данк з Еггом спілкуються саме на «ти», за виключенням, коли молодий сквайр додає частинку «сір», в цьому випадку я застосовую займенник «ви». Бажаю приємного читання!
Гудима Андрій
andrewhv.mailbox@gmail.com
1998
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 37
Перейти на страницу:

Головний конюх не поспішав з’являтись. Чекаючи, Данк почув звуки труб на стінах і голоси з подвір’я. Зацікавившись, він вивів Легконогу за уздечку до входу, подивитись, що там коїться. Велика група лицарів і лучників в’їхала через ворота, не менше сотні чоловік. Деякі їхали на таких розкішних конях, яких Данк ще не бачив в житті. Приїхав якийсь поважний лорд. Він схопив за руку хлопчину, що пробігав поруч. «Хто вони?»

Хлопець зачудовано глянув на нього. «Ви не бачите їхній герб?» Він вирвав руку і побіг далі.

Герб… Коли Данк повернув голову, порив вітру розгорнув чорне шовкове полотнище на високому флагштоці, і лютий трьохголовий дракон Дому Таргеріенів неначе розправив крила і видихнув червоним полум’ям. Знаменоносцем був високий лицар в білій броні, прикрашеній золотом. На його плечах погойдувався білосніжний плащ. Крім нього ще два вершники були з ніг до голови в білій броні. Королівська гвардія з королівським знаменем. Не дивно, що лорд Ешфорд та його сини поспішно вибігли із замку. І прекрасна діва теж — невисока дівчина з жовтим волоссям та круглим рум’яним обличчям. Не так вже вона й прекрасна, як на мене, подумав Данк. Дівчина з ляльками була симпатичнішою.

«Хлопче, залиш ту шкапу і доглянь за моїм конем.»

Вершник зліз з коня перед конюшнями. Він звертається до мене, раптом зрозумів Данк «Я не конюх, мілорд.»

«Не достатньо розумний для цього, га?» Його співрозмовник носив чорний плащ обрамлений по краям червоним шовком, проте під плащем, його одежа була яскрава, неначе полум’я — вся червона, жовта та золота. Тонкий та прямий як ніж, середнього зросту він був приблизно одного віку з Данком. Кучері сріблясто-золотого волосся окреслювали різкі та владні риси обличчя; високе чоло, виразні вилиці, прямий ніс, бліда бездоганна шкіра. Його очі були темно-фіолетового кольору. «Якщо ти не можеш дати раду з конем, знайди мені вина і якусь красиву дівку.»

«Я… вибачте мілорд, проте я не служник. Я маю честь бути лицарем.»

«Лицарство серйозно занепало в наші дні,» скривився принц, але один із конюхів вже підбіг до нього і він повернувся до нього віддати вуздечку свого породистого полфрі. Про Данка забули в мить. Той полегшено повернувся назад в конюшню, чекати головного конюха. Він не надто комфортно почувався поблизу шатрів лордів, а на розмови із принцами його тягнуло ще менше.

Те, що цей красивий юнак був принцом, у нього не було жодних сумнівів. В Таргеріенах текла кров Валірії, що канула в небуття на іншому кінці світу. Сріблясто-золоте волосся та фіолетові очі відрізняли їх від інших звичайних людей. Данк знав, що принц Бейлор був старший, але хлопець міг бути одним з його синів: Валарром, якого ще називали «молодим принцом,» щоб відрізнити його від батька, або Матарісом, «ще молодшим принцом,» як колись назвав його блазень старого лорда Свонна. Були ще й інші принци, кузени Валарра та Матаріса. В короля Дейрона було чотири дорослих сини, у трьох з яких вже були власні сини. Лінія королів-драконів майже зникла за часи правління його батька, проте в народі казали, що за Дейрона ІІ та його синів вона забезпечела своє існування на віки.

«Гей ти! Ти мене шукав?» Старший конюх лорда Ешфорда мав червоне обличчя, яке виглядало ще червонішим через кольори лівреї та різку манеру розмови. «Чого тобі? У мене немає часу на…»

«Я хочу продати цю полфрі,» швидко вклинився Данк, поки чоловік його не випровадив. «Вона хороша кобила, з міцними ногами…»

«У мене немає часу, я ж сказав.» Чоловік лише мигцем глянув на Легконогу. «Моєму лордові такі коні не потрібні. Відведи її в місто, можливо Хенлі дасть тобі за неї пару срібних. Сказавши це, він розвернувся.

«Спасибі мілорд,» встиг сказати Данк до того як той зібрався йти. «Мілорд очікує візиту короля?»

Старший конюх розсміявся. «Ні, дякувати богам. Нашестя принців і так є достатнім випробуванням. Де я знайду місце для всіх тих коней? А корм?» Він пішов покрикуючи на своїх помічників.

Коли Данк залишив конюшні, лорд Ешфорд вже завів своїх гостей всередину, проте двоє лицарів Королівської гвардії в своїй білій броні та сніжних плащах затримались в дворі, розмовляючи з командиром солдат. Данк зупинився перед ними. «Мілорди, я сір Данкен Високий.»

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 37
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)